ТЕМА 7. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТРАХУВАННЯ ТА ЗІ СТИПЕНДІАТАМИ

 

1.  Економічна сутність заробітної плати в бюджетних установах та завдання обліку.

2.  Класифікація працівників.

3.  Облік чисельності працівників та використання робочо- го часу.

4.  Форми оплати праці в бюджетних установах.

5.  Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці.

6.  Облік розрахунків зі страхування.

7.  Облік розрахунків зі стипендіатами.

 

Використані джерела

1.  Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.

2.  Постанова КМУ від 12.07.2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення».

3.   Постанова КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці пра- цівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з опла- ти праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

4.  Закон України від 28.02.91 р. № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

5.  Закон України «Про відпустки» 15.11.96. № 504/96-ВР.

6.   Порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку ви- плат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Постанова КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

7.  Наказ Мінстатистики № 489 від 5 грудня 2008 року. «Про затверджен- ня типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

8.  Наказ Мінстатистики України № 253 від 09.10.1995 р. «Про затверд- ження типових форм первинного обліку».

9.   Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народжен- ням та похованням. Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-111.

10.    Інструкція зі статистики заробітної плати. Затверджена наказом Держкомстат України № 5 від 13.01.2004 р.

1.  Економічна сутність заробітної плати в бюджетних установах та завдання обліку

Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кош- торисах і складають основну суму загальних видатків, а тому облік праці та її оплати в бюджетних установах є важливою ділянкою обліку. Праця в бюджетних установах виступає як цілеспрямована діяль- ність людей по управлінню державою в цілому та місцевого самовря- дування, охороні громадського порядку, забезпечення незалежного судочинства та прокурорського нагляду тощо, а також надання нема- теріальних послуг в соціальній сфері для задоволення потреб членів

суспільства.

На бюджетні установи, як і на всі юридичні особи, поширюєть- ся дія законів України «Про оплату праці», «Про відпустки», Кодекс законів про працю, інструкції Держкомстату (Міністерства статис- тики), накази та інструкції інших державних органів щодо праці, її оплати, нарахування внесків на соціальне страхування та до Пенсій- ного фонду.

Згідно з законом України від 24 березня 1995 р. № 108/95 — ВР

«Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена як пра- вило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або упо- вноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов викону- ваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів

його праці та господарської діяльності підприємства.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників під- приємств усіх форм власності і господарювання шляхом встанов- лення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників установ і організа- цій, що фінансуються з бюджету, керівників державних підприємств, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік під час затвердження Державного бюджету України.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини працівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності та видів діяльності, а також осіб, які працюють за трудовим догово- ром з фізичними особами.

Заробітна плата працівників бюджетних установ здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асиг- нувань. Постановами КМУ затверджуються Умови оплати праці, Та- рифні сітки та схеми посадових окладів тощо.

Фонд оплати праці бюджетних установ згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати № 5 має таку структуру:

1  — основна заробітна плата, що включає нарахування винагоро- ди за виконану роботу у відповідності до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків. До неї, зокрема, включають:

–   винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво;

–   гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва, оплата праці працівників, що не перебувають у штаті підпри- ємства за виконання робіт згідно з договорами цивільно-право- вого характеру.

А також інші виплати передбачені даною Інструкцією.

2   — додаткова заробітна плата, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодав- ством, премії за виконання виробничих завдань і функцій. Зокрема:

–   доплати за суміщення професій, розширення зони обслугову- вання або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тим- часово відсутнього працівника, роботу у важких та шкідливих умовах, інтенсивність праці, роботу в нічний час, високу про- фесійну майстерність, класність водіям транспортних засобів, високі досягнення в праці в тому числі державним службовцям, виконання особливо важливої роботи на певний термін, знання та використання в роботі іноземної мови, допуск до державної таємниці, дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь, та інші.

3  — інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають ви- нагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні

та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чин- ного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначе- ними актами норми. Зокрема:

–   працівникам, які були в відпустці але вимушено працювали;

–   винагороди та заохочення, що здійснюються один раз на рік або мають одноразовий характер: за підсумками роботи за рік, що- річні винагороди за вислугу років (стаж роботи);

–   премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціаль- ними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

–   премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об’єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;

–   грошова винагорода державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове вико- нання трудових обов’язків;

–   матеріальна допомога, що має системний характер, надана всім або більшості працівниками (на оздоровлення, у зв’язку з еко- логічним станом);

–   оплата або надання дотації на харчування працівників, в тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утриман- ня дітей працівників в дитячих закладах,; вартість путівок пра- цівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок;

–   вартість проїзних квитків, відшкодування працівникам вартос- ті проїзду транспортом загального користування;

–   інші виплати.

В бюджетних установах фонд заробітної плати формується на основі тарифікаційного списку, штатного розпису та додаткових роз- рахунків. Виплати здійснюються в межах затвердженого фонду опла- ти праці.

Витрачання бюджетних коштів має бути раціональним і ефек- тивним, а тому правильна організація обліку заробітної плати має державне значення. Бухгалтерський облік заробітної плати повинен забезпечити:

1  — контроль за дотриманням видатків на оплату праці, що перед- бачається в кошторисі установи та штатному розписі;

2   — контроль за дотриманням встановленої чисельності праців- ників відповідно до затвердженого штатного розпису;

3  — контроль за використанням робочого часу;

4  — своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати, оплати відпусток, соціальної допомоги;

5   — своєчасне складання податкової та статистичної звітності з праці;

6  — своєчастне і достовірне складання звітів до фондів соціально- го страхування та надання їх у встановлений термін;

7  — надання інформації працівникам щодо даних їх особових ра- хунків;

 

 

2.  Класифікація працівників

Працівники бюджетних установ відносяться до невиробничої сфери.

Класифікація працівників в бюджетних установах використову- ється при складанні штатного розпису, складання статистичної звіт- ності та для внутрішніх управлінських потреб. Тому класифікація працівників побудована за ознакою виконуваних функцій чи сфери застосування праці.

За сферою застосування праці персонал поділяють на групи:

–   керівні працівники: керівник установи, його заступники, голо- вний бухгалтер тощо;

–   науковці — працівники науково-дослідних установ: головні, провідні, молодші наукові співробітники)

–   науково-педагогічні (викладацький склад вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації,)

–   педагогічні (вчителі, вихователі, методисти шкіл, училищ)

–   професіонали та фахівці (лікарі, рентгенологи, працівники що працюють з різною апаратурою, бухгалтери, економісти тощо)

–   технічні працівники (прибиральниці, сторожі, робітники).

За ознакою виконуваних функцій персонал бюджетний установ поділяється на:

–   основні працівники — це працівники, на яких покладено вико- нання головних функцій, закріплених за відповідною установою

(лікарі в лікарняних закладах, наукові працівники в наукових установах, педагогічний персонал у школах, професорсько-ви- кладацький склад в вищий навчальних закладах, тощо);

–   допоміжно-технічний персонал, завдання якого — обслугову- вати основних працівників (середній медичний персонал, на- вчально-допоміжний та інші);

–   адміністративно-господарський персонал, до якого відносять- ся керівний склад, бухгалтерія, планово-фінансовий відділ, ін- женерно-технічний персонал тощо;

–   молодший обслуговуючий персонал включає чергових, приби- ральниць, санітарок, сторожів тощо.

В залежності від включення їх до штатного розпису розрізняють штатних та нештатних працівників. Штатні працівники це такі, які включені до штатного розпису установи. Нештатні працівники до нього не включені.

 

3.  Облік чисельності працівників та використання робочого часу

Чисельність працівників, що можуть бути прийняті на роботу ви- значається штатним розписом.

Штатний розпис — це документ, в якому приводиться перелік і кількість посад, їх посадові оклади, надбавки та доплати. Він затверд- жується вищим розпорядником одночасно з кошторисом установи і є основою для формування річного фонду оплати праці, що зазначений в кошторисі.

Фактична чисельність працівників установи не може перевищу- вати тієї, що затверджена штатним розписом.

Типова форма штатного розпису затверджується Міністерством фінансів України.

Штатний розпис формується на підставі: структури бюджетної установи, Типових штатів та штатних нормативів, положень з оплати праці, Класифікатора професій ДК 003-95, Умов оплати праці та ін- ших нормативно-правових актів.

Професійні назви робіт та посад, включених до штатного розпи- су мають відповідати назвам, визначеним Класифікатором професій. Відповідно до них виносяться записи в трудову книжку.

До штатного розпису включаються також посади структурних підрозділів, що утримуються за рахунок власних надходжень.

В штатному розписі передбачається розрахунок місячного та річ- ного фонду заробітної плати згідно посадових окладів, встановлених доплат та надбавок, що визначені тарифікаційними списками.

Тарифікаційний список є основним документом для складання штатного розпису та прикладається до нього. Тарифікаційний список складає тарифікаційна комісія, що очолюється керівником установи. В тарифікаційному списку вказуються всі працівники, їх посадові оклади, надбавки та доплати відповідно до законодавства.

Зміни до штатного розпису на протязі року вносяться в такому ж порядку як і затвердження штатних розписів.

Загальна чисельність працівників, що прийняті на роботу відпо- відно до штатного розпису називається обліковою чисельністю або штатним складом.

Для виконання окремих робіт (ремонтних, навчальних та інше) на короткий час можуть залучатись особи, що не працюють в устано- ві. З ними укладається трудова угода. Такі працівники відносяться до нештатних.

В бюджетних установах при прийнятті на роботу з праців- ником укладається трудовий договір або трудовий контракт. На окремі посади приймаються особи за конкурсом, наприклад, для вищих навчальних закладів це посади професорсько-викладацько- го складу.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватись внутрішнього розпорядку, а власник чи уповноважена ним осо- ба зобов’язується виплачувати працівнику зарплату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи.

Контракт — це різновид трудового договору. Контракт уклада- ється на певний термін і застосовується для працівників, які прийма- ються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи. У контракті вказуються обсяги роботи, вимоги до її якості і строків виконання, термін дії контракту, права, обов’язки, відпові- дальність сторін, умови оплати і організації праці, підстави припи- нення контракту та інші умови.

Категорії працівників, з якими може укладатись контракт при прийнятті на роботу визначена законами «Про освіту», «Про адвока- туру», «Про товарну біржу» а також за іншими.

Укладання трудового договору чи контракту оформляється нака- зом про зарахування працівника на роботу.

Прийом на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення з роботи оформляється наказами керівника. На підставі цих наказів у відділі кадрів ведуть записи в трудові книжки та в особових картках працівників.

Оперативний облік руху персоналу повинен забезпечити своє- часне комплектування всіх підрозділів, а також дотримання штатної дисципліни.

Оперативний облік чисельності персоналу веде відділ кадрів на бланках типових форм затверджених наказом Мінстатистики № 489 від5 грудня 2008 року. «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»:

·     П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»;

·     П-2 «Особова картка працівника»;

·     П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»;

·     П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового дого-

вору (контракту).

Наказ про прийом на роботу застосовується для обліку прийня- тих на роботу працівників, заповнюється в відділі кадрів. Проект наказу (розпорядження) про прийом на роботу працівника, якому встановлюють оклад візується у відповідній службі установи для під- твердження вакантної посади і окладу, що встановлюється за штат- ним розписом.

Підписаний керівником установи наказ оголошується працівни- ку під розписку.

На підставі підписаного наказу про прийом на роботу в відділі кадрів заповнюється «Особова картка» (форма П-2) та здійснюють- ся записи в трудову книжку. В бухгалтерії для обліку розрахунків з оплати праці та інших виплат відкривають особовий рахунок чи ана- логічний йому документ.

Наказ про переведення на іншу роботу (П-1) використовуєть- ся для оформлення переводу працівника в інший цех чи підрозділ. Заповнюється працівником відділу кадрів в двох примірниках: один

для відділу кадрів, а другий передається в бухгалтерію. Цей наказ ві- зує начальник відділу (цеху) попереднього і нового місця та підписує керівник установи. На зворотній стороні цієї форми робляться від- мітки про нездані майново-матеріальні та інші цінності, що рахують- ся за працівником на попередньому місці роботи.

Наказ про надання відпустки (П-3) застосовується для оформ- лення щорічної чи інших видів відпусток. Заповнюється в двох при- мірниках: один для обліку в відділі кадрів, а інший — в бухгалтерію для нарахування відпускних. Наказ підписується керівником підроз- ділу та керівником установи.

Наказ про припинення трудового договору (контракту) (фор- ма П-4) застосовується при звільненні працівників, заповнюється на всіх працівників, за винятком тих, які звільняються вищестоящим органом. Один примірник наказу залишається в відділі кадрів, а дру- гий передається в бухгалтерію. На підставі даного наказу в бухгалте- рії здійснюють розрахунок з працівником при звільненні.

При звільненні за особистим бажанням працівник оформляє за- яву на лицьовій стороні форми.

Робочий тиждень — це встановлена законом кількість робочих годин протягом календарного тижня. На сьогодні він встановлений у таких обсягах: 40 годин — при нормальній тривалості робочого тиж- ня; 38,5, 36 тощо годин — при скороченій тривалості робочого тижня. Робочий день — це встановлене число робочих годин за добу, не-

залежно від того, на який час вони припадають — день чи ніч.

Робоча зміна — це тривалість робочого часу працівника на добу відповідно до графіка роботи. Наприклад, робочий день чергової уч- бового корпусу чи гуртожитку може бути 7 годин, але за графіком робоча зміна цих працівників може тривати 12 або 24 години. Робота по 12 чи 24 години залежить від фізіологічних можливостей людини та її потреби у відпочинку, тому зміни такої тривалості вводять після вивчення умов і характеру праці, а також за згодою профспілкового комітету у колективному договорі.

Норма робочого часу для окремих галузей та категорій працівни- ків встановлюється нормативними актами. Так для працівників охо- рони здоров’я встановлені наступні норми робочого часу:

–   38,5 годин на тиждень для лікарів та фахівців з базовою та непо- вною вищою медичною освітою (середній медичний персонал),

медичних реєстраторів, дезінфекторів, за винятком тих, що пра- цюють в шкідливих умовах, що працюють в лікарнях, профілак- торіях, клініках, лабораторіях тощо;

–   33 години на тиждень для лікарів зайнятих виключно амбула- торним прийомом хворих;

–   40 годин на тиждень для керівників, провізорів, молодших ме- дичних сестер тощо.

Норма робочого часу на обліковий період, як правило, місяць, планується в Графіках роботи. Вони призначені для планування ро- боти окремих працівників, що задіяні на роботі в нічний час, чергу- ванні тощо.

Графіки складаються за структурними підрозділами або за кож- ною посадою окремо, незалежно від того, хто обіймає цю посаду: лікар-терапевт, медсестра, санітарка, пост палатних медсестер стаці- онару, чергова тощо.

Форми графіків складаються довільної форми і в них зазнача- ється час початку і закінчення роботи за кожний конкретний день. Загальна кількість годин роботи у графіку за основною посадою має відповідати нормі робочого часу працівника у цьому місяці. Графіки складають на місяць, затверджуються керівником установи, узгоджу- ються з профкомом та доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до введення їх в дію. Фактично відпрацьований час цими працівниками враховується в Табелі відпрацьованого робочого часу окремо за основною роботою та за сумісництвом у нічний час та у святкові дні.

При цьому планувати кількість годин вище чи нижче норми не допускається.

Відповідно до КЗпП понаднормова робота допускається тільки у виняткових випадках і з дозволу профспілкового комітету. При цьому вона не може перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів і 120 годин на рік.

Перерва на відпочинок та приймання їжі, тривалість якої не біль- ше 2 годин регулюється правилами внутрішнього розпорядку уста- нови.

Якщо за характером роботи працівник не може скористатися ним (наприклад, лікарі), то їм виділяється час для приймання їжі, який включається до робочого часу та оплачується.

Для окремих установ чи окремих працівників (наприклад, закла- ди охорона здоров’я), встановлений помісячний облік робочого часу з наданням вихідних у будь-який день тижня. При такому обліку переробка в окремі дні місяця може компенсуватися недоробкою в інші дні того ж місяця. А кількість вихідних днів за Графіком повинна бути не меншою від числа календарних вихідних.

В бюджетних установах матеріальні цінності, як правило не ство- рюються, а робочий час витрачається на задоволення потреб членів суспільства в різних послугах. При цьому обсяг виконаної роботи ви- значити досить проблематично, а тому є важливим облік відпрацьо- ваного часу, який забезпечується табельним обліком. Він дає інфор- мацію про відпрацьований час, час залишення роботи, своєчасність виходу на роботу, невиходи на роботу з різних причин.

Для бухгалтерського обліку витрат праці використовуються ти- пові форми перинних документів, затверджені Наказом Мінстатис- тики України № 489. До первинних документів з обліку використа- ного часу відноситься

П-5 «Табель обліку використання робочого часу». Він є осно- вним документом для обліку відпрацьованого часу. Табель склада- ється (готується) за два-три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Записи в табель здійснюються на підставі належно оформлених документів по обліку особливого складу: наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення тощо. Складається в одному примірнику уповноваженою на те особою, а в кінці місяця підписується відповідальною особою та керівником від- ділу і подається в бухгалтерію для нарахування оплати праці та ана- лізу використання робочого часу.

Табель відкривається на місяць. В нього записують прізвище, ім’я та по-батькові працівників відділу за даними табеля минулого міся- ця. Нових працівників підрозділів установи та вилучати звільнених працівників здійснюють на підставі наказу про прийняття на робо- ту нового працівника чи звільнення. В табелі відмічають всі явки та неявки на роботу, які зазначаються умовними шифрами — буквами, перелік та зміст яких приведено на титульній стороні табеля.

Для ведення обліку використання робочого часу кожному пра- цюючому присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах по обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (або

переводу) працівника в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися віль- ним не менше трьох років.

Табель являє собою іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо, та ведеться окремо по категоріях, а в межах катего- рії працюючих — в порядку табельних номерів або алфавітному по- рядку.

В бюджетних установах є працівники, що займаються ремонт- ними роботами або ж такими, обсяг яких можна виміряти і оплата праці залежить від обсягу виконаних робіт. Це зокрема слюсарі по ремонту, працівники молочних кухонь, зубопротезних відділень. Для них основним документом по нарахуванню заробітної плати є Наряд на відрядну роботу (ф. П-10). Він виписується на працівника чи на бригаду на одну зміну чи на більш тривалий період залежно від ха- рактеру роботи.

Зарплата водіям службових автомашин нараховується на підста- ві «Табеля обліку відпрацьованого часу».

Відпустки оплачуються на підставі наказу керівника або ж затверд- женого ним Списку про надання відпусток працівникам установи.

Допомога по тимчасовій втраті працездатності нараховується на підставі належне оформленого лікарняного листка, що надається державною лікарняною установою.

 

 

4.  Форми оплати праці в бюджетних установах

Законодавчі засади відносин з оплати праці регулюються Зако- ном України «Про оплату праці» від 24.03.95. Крім того діє ряд на- казів міністерств, що встановлюють умови оплати праці та розміри ставок посадових окладів бюджетних установ відповідної галузі. Зо- крема це такі:

1.  Постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі єди- ної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»

№ 1298 від 30.08.2002 р.

2.    Про упорядкування умов оплати праці працівників установ охорони здоров’я та соціального захисту населення. Наказ Мінпраці

та Міністерства соціального захисту та охорони здоров’я від 05.10.05

№ 308/519.

3.   Про упорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ. Наказ Міносвіти і науки від 26.09.05р. № 557.

4.  Про впорядкування структури та умов оплати праці працівни- ків апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів. Постанова КМУ № 268 від 09.03.2006 р.

А також ряд інших законодавчих документів.

В бюджетних установах основою організації оплати праці є тариф- на система, складовими якої є тарифно-кваліфікаційні характеристи- ки, тарифні розряди, тарифні коефіцієнти, схеми посадових окладів.

При тарифній системі діють дві форми оплати праці: погодинна і відрядна. Сутність погодинної форми оплати праці є її оплата за кіль- кість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника.

Сутність відрядної форми — це оплата за кількість і якість вироб- леної продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.

Заробітна плата при погодинній оплаті визначається згідно з та- рифною ставкою і кількістю відпрацьованого часу.

Тарифна ставка — це розмір зарплати за одиницю часу, як прави- ло за годину чи місяць, а тому розрізняють годинні та місячні тарифи. У бюджетних установах застосовуються переважно місячні та-

рифні ставки, які називають посадовими окладами.

При погодинній формі оплати праці для бюджетних установ най- більш поширеною є штатно-окладна система. Вона передбачає вста- новлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповід- но до посади, яку він обіймає. Крім того на розмір посадового окладу впливають і інші фактори.

Погодинні тарифні ставки використовуються для оплати праці нештатних працівників, коли вони залучаються з інших установ або виконують роботу зверх річної норми навантаження. Наприклад, консультування в лікарнях високопрофесійними лікарями, читання лекцій студентам ВНЗ, учням шкіл докторами наук, академіками чи іншими кваліфікованими спеціалістами — науковцями та інше.

З метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери, а також створення механізму

підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та між- посадових співвідношень в оплаті праці в бюджетній сфері Кабінетом Міністрів України затверджено впровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці, що діє з 1 вересня 2005 року в установах освіти, науки та охорони здоров’я та в інших бюджетних установах.

Нею встановлені:

–   єдина тарифна сітка розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

–   схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-пе- дагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій;

–   схему тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фа- хівців керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій;

–   схему тарифних розрядів посад (професій) робітників, загаль- них для всіх бюджетних установ, закладів та організацій;

–   ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей еко- номіки за проведення навчальних занять.

Єдина тарифна сітка розрядів та тарифних коефіцієнтів визначає тарифні розряди для посад і професій на підставі яких визначається посадовий оклад. Ці схеми враховують кваліфікацію працівників від- повідно до професій та посад.

Для визначення посадового окладу за цією сіткою кожній профе- сії чи посаді встановлений тарифний розряд і відповідно для кожного тарифного розряду встановлений тарифний коефіцієнт.

Для посадового окладу працівника, що має 1тарифний розряд присвоюється тарифний коефіцієнт 1,00. Це найменший посадовий оклад і він встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні він встановлений на рівні мінімальної заробітної плати.

Для визначення посадового окладу необхідно тарифний коефіці- єнт помножити на посадовий оклад працівника 1 розряду з тарифним коефіцієнтом 1.

Наприклад, для доцента вищого навчального закладу 3–4 рівня акредитації встановлено тарифний розряд 18, тарифний коефіці-

єнт — 2,37. Для визначення розміру посадового окладу тарифний ко- ефіцієнт (2,37) треба помножити на посадовий оклад для 1 розряду: 515 ´ 2,37 = 1220 грн.

Також Кабінетом Міністрів України для бюджетних установ від- повідної галузі розроблені умови оплати праці, якими встановлені по- рядок визначення посадових окладів (тарифних ставок), обов’язкові надбавки та доплати, тощо. До обов’язкових надбавок, зокрема, від- носять доплати за стаж роботи, за роботу в нічний час, за вчену сту- пінь та вчене звання, за знання іноземної мови тощо.

Погодинна ставка для проведення навчальних занять праців- никами усіх галузей встановлені у відсотках до окладу працівника 1 розряду. Наприклад, професор при проведенні навчальних занять з учнями шкіл отримає за 1 годину занять 5,04% свого посадового окладу, зі студентами вузів 3 та 4 рівня акредитації — 9,35%, з аспі- рантами — 10,78%.

Для проведення роботи по встановленню кожному працівнику розрядів за Єдиною тарифною сіткою відповідно до його посади чи професії , встановлення посадового окладу (тарифної ставки), вста- новлення доплат та надбавок в бюджетних установах діють тарифі- каційні комісії. Така комісія створюється наказом керівника у складі головного бухгалтера, інспектора відділу кадрів, начальника плано- во-економічного відділу, представника профспілкової організації та інших осіб. Ця комісія на підставі документів про освіту працівни- ка, стаж роботи, дипломи та інші документи і на основі законодав- чих документів визначає розмір тарифних ставок і посадових окладів працівників та складає тарифікаційні списки, в який вказує по кож- ному працівнику і посаді встановлений розмір окладу, надбавки та доплати. Ці списки підписуються членами комісії і затверджуються керівником. Складені комісією тарифікаційні списки є підставою для складання штатного розпису та призначення посадових окладів.

Відрядна форма оплати праці застосовується на тих роботах, де є

кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт. Напри- клад, в зубопротезних кабінетах, учбових майстернях тощо.

Специфіка роботи працівників бюджетної сфери зумовлює особ- ливість планування та нормування роботи. Так, в основу нормування робочого часу вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогіч- них працівників покладено викладацьку роботу. Законом «Про вищу

освіту» встановлено максимальне навчальне навантаження науково- педагогічних працівників — 900 годин на рік, а педагогічних робітни- ків — 720 годин (або це становить 3 години в день, 18 годин на тиж- день). Тривалість робочого дня для лікарів, що зайняті амбулаторним прийомом встановлено 33 години на тиждень, для медичних реєстра- торів, дезінфекторів — 38,5 годин на тиждень.

Колективним договором установи встановлюється перелік посад і професій для яких застосовується ненормований робочий день.

Відповідно до Постанови КМУ № 245 від 03.04.1993 року, пра- цівники державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за основним місцем роботи та за сумісництвом, тобто, ви- конувати крім своєї основної роботи іншу роботу на умовах трудово- го договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві або у громадянина у вільний від роботи час.

Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основ- ної роботи не потрібно.

Обмеження на сумісництво можуть запровадити керівники дер- жавних підприємств, установ і організацій разом з профспілковим комітетом лише щодо окремих професій та посад, зайнятих на важ- ких роботах та роботах зі шкідливим або небезпечними умовами праці, додаткова робота на яких може призвести до негативних на- слідків, що позначиться на стані їх здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження поширюється на осіб, що не досягли 18 років та вагітних жінок.

Тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати 4 годин в день. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одно- часно з відпусткою по основному місцю роботи.

 

5.  Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Витрати на заробітну плату штатного та нештатного складу відоб- ражаються по коду КЕКВ 1111 «Заробітна плата».

Для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по заробітній плат призначений пасивний рахунок 661 «Розрахунки по оплаті платі».

По кредиту цього рахунку відображаються суми нарахованої за- робітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші 5 днів, премії, матеріальні допомоги за рахунок фонду оплати праці тощо.

По дебету цього рахунку відображаються утримання із зарплати, її виплата, а також сума зарплати, що не отримана в строк і віднесена на рахунок «Депоненти».

До рахунку 661 відкривається ряд субрахунків, на яких відобра- жаються операції пов’язані з оплатою праці:

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит»; 664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуван-

нями на рахунки з вкладів у банках»;

665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуван- нями внесків за договорами добровільного страхування»;

666 «Розрахунки з членами профспілок по безготівкових перера- хуваннях сум членських профспілкових внесків»;

667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків»;

668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання»; 669 «Інші розрахунки за виконані роботи».

На субрахунку 669 обліковуються розрахунки по сумах отрима- них гонорарів, що виплачуються нештатним працівникам (компози- торам, артистам, авторам) за роботи і виступи по договорах чи разо- вих роботах. По кредиту його відображається нарахування суми, а по дебету — утримання та виплата.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться по кожній особі. Для цього в бухгалтерії при прийманні на роботу на кожного працівника відкривається картка-довідка ф. 417 (особовий рахунок). На лицьовій стороні вказуються всі дані про працівника: П.І.Б., посада, професія, розмір окладу, рік народження, пільги та інше. Щомісяця в картках записується сума нарахованої зарплати, утримань із неї, суми до видачі.

Нарахування зарплати працівникам здійснюється на основі на- казів про прийняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів.

Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відобра- жається в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця

може видаватись аванс в розмірі 50% місячної зарплати за вираху- ванням податків, що підлягають утриманню. Виплата авансу здій- снюється по Платіжній відомості ф. № П-53.

Працівники бюджетних установ мають право на щорічну відпуст- ку відповідно до закону України «Про відпустки». Відпустка нада- ється на підставі наказу керівника.

Обчислення середньої зарплати працівникам для оплати відпус- ток проводиться згідно з Порядком № 100.

Відпускні нараховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед відпусткою 12 календарних місяців або за менший фак- тично відпрацьований час на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний резуль- тат множать на кількість календарних днів відпустки.

Працівники установи, що застраховані на випадок тимчасової втрати працездатності в Фонді соціального страхування мають право на грошову компенсацію за дні тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою.

Підставою для нарахування допомоги є лікарняний листок, що оформлений та виданий:

–   лікуючим лікарем державних і комунальних закладів охорони здоров’я;

–   лікуючим лікарем стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України;

–   лікуючим лікарем туберкульозних санаторіїв;

–   фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на пла- ваючих суднах.

Наданий в установу листок непрацездатності повинен бути роз- глянутий комісією по соціальному страхуванню не пізніше 10 днів з дня його надходження. Рішення комісії оформляється протоколом засідання про призначення допомоги.

Виплати за листками непрацездатності оплачуються за перші 5 днів непрацездатності — за рахунок установи (видатки відносяться за КЕКВ 1111), а за інші дні, починаючи з шостого, — за рахунок фонду соціального страхування (видатки за КЕКВ 1120).

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробіт- на плата береться за останнім місцем роботи і дорівнює шести кален-

дарним місяцям, що передує місяцю, в якому настав страховий ви- падок. Якщо застрахована особа відпрацювала менше шести місяців, середня заробітна плата розраховується за фактично відпрацьовані повні календарні місяці, якщо менше одного місяця — за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Середня зарплата для розрахунку допомоги з тимчасової непра- цездатності обчислюється виходячи з нарахованої зарплати за вида- ми виплат (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до інструкції № 5), з який сплачені страхові вне- ски і які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

З розрахункового періоду виключають місяці (з 1 по 1 число), який не був відпрацьований з поважної причини: хвороба, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до 3 або до 6 років.

Розмір допомоги визначається виходячи з середньоденної зарпла- ти та кількості робочих днів непрацездатності. Середньоденна зарп- лата визначається діленням нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих в цьому періоді робочих днів.

Якщо працівник захворів у перший день його роботи, то серед- ня зарплата визначається із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу).

Порядок визначення розміру середньої заробітної плати для роз- рахунку лікарняних залежить від конкретних умов обліку робочого часу. У випадках, якщо працівник зайнятих на роботах (посадах), що не пов’язані з підсумованим обліком робочого часу, то для розра- хунку розміру лікарняних використовують середньоденну заробітну плату. Її обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів у розра- хунковому періоді. У зв’язку з цим дні відпустки (як неробочі дні) під час розрахунку середньої зарплати не враховують.

Для розрахунку лікарняних працівнику, якому встановлено під- сумований облік робочого часу використовують середнього динну оплату праці. Її обчислюють шляхом ділення нарахованої заробітної плати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих у цьому періоді годин.

При цьому середньоденна (середньо годинна) заробітна плата не може перевищувати граничного розміру, що його визначають шляхом

ділення граничної величини заробітної плати, з якої сплачують стра- хові внески, встановленої в останньому місяці розрахункового періо- ду, на норму робочого часу цього місяця.

Для працівників, які перед захворюванням мали страховий стаж менше ніж 6 місяців протягом останніх дванадцяти місяців, лікарняні виплачують виходячи з фактичного заробітку, з якого були сплачені страхові внески, але не більше ніж мінімальна заробітна плата.

Сума допомоги залежить від страхового стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

·     до 5 років — 0,6 середньої заробітної плати;

·     від 5 до 8 років — 0,8 середньої заробітної плати;

·     більше 8 років — 1,0 середньої заробітної плати.

Виплата допомоги по вагітності і пологах виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати за весь період такої відпустки.

Допомога по вагітності та пологах не залежить від страхового ста- жу і складає 100% середньої зарплати. Допомога виплачується піс- ля її призначення в найближчий термін, встановлений для виплати зарплати. Розмір визначається в повному обсязі, тобто, за всі дні від- пуски і виплачується в повному обсязі.

Відповідно до закону «Про податок з доходів фізичних осіб» ви- плати по вагітності та пологах не включаються в обсяг оподатковува- ного доходу, а тому податком на доходи з фізичних осіб не оподатко- вуються.

Оскільки допомога по вагітності та пологах не включається до фонду оплати праці, то страхові внески в фонд соціального страху- вання та Пенсійний фонд на цю суму не нараховуються і з зарплати не утримуються.

Такі виплати, як допомога по лікарняних листках мають певні особливості для нарахування та утримання з них внесків на соціаль- не страхування.

Сума оплати лікарняного листка є об’єктом для нарахування й утримання пенсійних внесків (утримання та нарахування) на підста- ві закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р.

На нараховані допомоги по лікарняних листках внески до ФСС не нараховуються та не утримуються, оскільки лікарняні листки не включаються до фонду оплати праці.

Податок з доходів фізичних осіб утримується з цих сум (крім до- помоги по вагітності та пологах) на загальних підставах.

Із зарплати працівників здійснюють такі утримання:

1.  Обов’язкові, тобто, такі, що утримуються без згоди працівника:

–   податок з доходів фізичних осіб;

–   збір до Пенсійного фонду;

–   збір до фонду соціального страхування;

–   збір до фонду зайнятості;

–   по виконавчих документах суду;

–   за рішенням адміністрації (накази про утримання за різні по- рушення чи ін.).

2.   Необов’язкові, тобто, такі, що утримуються тільки за згодою працівника (його заяви):

–   профспілкові внески;

–   за товари одержані в кредит;

–   за отриманими позиками;

–   за комунальні послуги;

–   на вкладні рахунки тощо.

Податок з доходів фізичних осіб утримується за ставкою 15%. При низькій зарплаті працівник має право на податкову соці-

альну пільгу. Низькою вважається доход, що не перевищує розмір прожиткового мінімум для працездатної особи помноженого на 1,4 та округленого до 10. Розмір податкової соціальної пільги встанов- люється в розмірі 50% мінімальної зарплати. Для окремих категорій працівників вона підвищується в 1,5 або в 2 рази.

Податкова соціальна пільга надається тільки по одному місцю роботи за вибором працівника. Для її отримання необхідно надати по місцю роботи заяву встановленого державною податковою адміні- страцією зразка та документи, що встановлюють право на отримання підвищеної соціальної пільги.

Податок з доходів утримується з суми доходів, що зменшена на суму внесків до пенсійного фонду, фондів соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, фонду безробіття, по- даткової соціальної пільги, якщо працівник має на неї право.

Нарахування зарплати за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомос- ті, в якій вказуються табельні номери, прізвища, ім’я та по-батькові

працівників, сума нарахованої зарплати, утримань та сума до видачі. За цим документом видається зарплата за другу половину місяця.

На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморі- альний ордер № 5. В установах, де складається декілька розрахунко- во-платіжних відомостей, крім того і на їх підставі складається «Зве- дення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій», яка одночасно є меморіальним ордером № 5.

Записи в ньому систематизуються за кодами функціональної чи програмної класифікації установи, а по спеціальних коштах — ще і за видами спеціальних коштів.

До меморіального ордера № 5 прикладаються всі документи, що є підставою для нарахування зарплати: табелі, витяги з наказів та ін.

Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу. Ця ділянка обліку є дуже громіздкою, а тому часто вона є авто- матизованою. В таких випадках меморіальний ордер № 5 отримують в автоматичному режимі, а кожному працівнику роздруковується

«Розрахунковий листок», що містить інформацію про суми нарахо- ваної оплати праці та утримань з неї.

Таблиця 37

Кореспонденції рахунків по розрахунках з оплати праці

 

Зміст операції	Кореспонденції рахунків
	Дт	Кт
1. Нарахована заробітна плата, доплати, премії, від- пускні за рахунок загального фонду	801, 802	661
2. Нарахована зарплата, премії, доплати за рахунок спеціального фонду	811–813	661
3. Нараховано по лікарняному листку за перші 5 днів непрацездатності	801, 802, 811–813	661
4. Нарахована суму гонорару	801, 802, 811	669
5. Нараховано допомогу за рахунок фонду соціально- го страхування (починаючи з 6 дня хвороби)	652	661
6. Утримання із нарахованої зарплати:
Податок з доходів фізичних осіб	661	641
збір до пенсійного фонду	661	651

 

Продовження табл. 37

збір до фонду соціального страхування	661	652
збір до фонду зайнятості	661	653
утримані профспілкові внески	661	666
Утримано за виконавчими документами	661	668
утримано за договорами добровільного страхування	661	665
7. Виплачена зарплата з каси	661	301
Перерахована на картрахунки працівників	661	321, 311, 323, 313

Для обліку депонованої зарплати призначений рахунок 671 «Роз- рахунки з депонентами». Ці суми оформляються на підставі платіж- ної відомості, до якої касир оформляє Реєстр депонованих сум. Суми депонованої зарплати здаються на реєстраційні рахунки в Держказ- начействі, з яких перераховуються на депозитні та обліковуються до моменту їх отримання. Депонована зарплата виплачується працівни- ку на його вимогу.

Листом Держказначейства № 11338 від 23.12.2005 року встанов- лено, що депонована зарплата та стипендія перераховується на окре- мий рахунок відкритий в органах держказначейства для обліку де- понентських сум. При необхідності їх виплатити, вони отримуються в касу для виплати. Не затребувані суми обліковується на цих ра- хунках установою три роки. Після цього терміну перераховуються до бюджету. Депонентська заборгованість, по якій пройшло 3 роки і вона не затребувана вважається простроченою. Прострочена заборго- ваність перераховуються в доход бюджету.

Аналітичний облік депонентів ведеться по кожній особі в «Книзі аналітичного обліку депонованої зарплати» (ф. № 441).

Таблиця 38

Кореспонденції рахунків по розрахунках зі стипендіатами

 

Зміст запису	Кореспонденція рахунків
	Дт	Кт
Депонована зарплата, стипендія	661, 662	671
Внесено на рахунок в держказначействі	321, 323	301

 

Продовження табл. 38

Перераховано на депозитний рахунок	328	321, 323
Отримано в касу	301	328
Виплачені депоненти	671	301
Списана прострочена депонентська заборгованість	671	642
Перераховано до бюджету	642	328

Якщо установа має працівників, що відносяться до постражда- лих від Чорнобильської катастрофи відповідно до закону № 796, то на підставі їх заяв та посвідчень про статус «чорнобильця», їм на- раховуються і виплачуються компенсації за рахунок асигнувань на проведення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Головними розпорядниками цих асигнувань є Міністерство надзвичайних ситуацій та Міністерство праці.

Для отримання компенсації таким працівникам установа по- винна бути зареєстрована уповноваженим органом — Управлінням праці та соціального захисту населення районних, міських держад- міністрацій, — а тому за два місяці до початку кожного бюджетного року подає:

1)  відомості про установу з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями одержувачів компенсацій і допомоги окре- мих видів, складені за встановленою Мінпраці формою;

2)  списки осіб із вказівкою П.І.Б., категорії, серії та номера по- свідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера;

3)  графік відпусток таких осіб і розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік.

При зміні інформації в цих списках, установа повинна повідоми- ти про них відповідних розпорядників грошових коштів протягом 20 днів.

Для отримання компенсації і допомоги установа щомісяця подає до Управління праці та соціального захисту (уповноваженого орга- ну) наступні документи:

–   розрахунки витрат на ці виплати за встановленою формою;

–   реєстр одержувачів цих коштів, де вказується П.І.Б., сума ком- пенсації чи допомоги та інша інформація.

Таблиця 39

Кореспонденції рахунків з обліку компенсацій

 

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	Дт	Кт
Нараховано допомоги та компенсації, пов’язані з підвищеною оплатою праці, додатковою відпуст- кою для осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи	674	661
Надійшли кошти на реєстраційний рахунок 328 «Інші кошти»	328	674
Отримано в касу готівку	301	328
Виплачено допомоги	661	301

 

 

6.  Облік розрахунків зі страхування

Бюджетні установи є юридичними особами і в своїй діяльності здійснюють операції по загальнообов’язковому державному страху- ванню у відповідності до діючого законодавства на загальних підста- вах.

Відповідно до діючого законодавства розрізняють такі види загальнообов’язкового державного страхування:

–   пенсійне страхування;

–   страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

–   страхування на випадок безробіття;

–   страхування від нещасного випадку на виробництві та профе- сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

–   інші види страхування (наприклад, медичне страхування), пе- редбачені законами України.

Внески до цих фондів сплачують роботодавці та працівники за ставками, що встановлюються для них нормативними актами.

Для обліку розрахунків по страхуванню призначені рахунки: 651 « Розрахунки із пенсійного забезпечення»;

652 «Розрахунки із соціального страхування»;

653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття»;

654 «Розрахунки з інших видів страхування».

До Пенсійного фонду бюджетні установи сплачують суму нара- хування на заробітну плату розмірі 33,2% від фактичних витрат на оплату праці, з яких утримується податок з доходів фізичних осіб.

Утримання із зарплати працівників становить 2% від суми нара- хованої зарплати.

Для службовців, що мають статус державного службовця, а також працівників на посадах робота на яких дає право на отримання більш високих пенсій (науково-педагогічних працівників, народних депу- татів, прокурорів та ін) утримання до Пенсійного фонду диференці- йоване:

1% — до 150 грн.

2% — 151–250 грн.

3% — 251–350 грн.

4% — 351–500 грн.

5% — більше 501 грн.

До Фонду соціального страхування нарахування на зарплату ста- новить 1,5%. Утримується із зарплати працівників:

–   0,5%, якщо заробіток менше прожиткового мінімуму для пра- цездатної особи;

–   1% якщо заробіток більше цієї суми.

До Фонду безробіття нарахування на зарплату становить 1,3%, а утримується з доходів працівника 0,5% незалежно від суми зарплати. До Фонду страхування від нещасного випадку нараховується

0,2%, а утримання із зарплати до цього фонду не здійснюються.

Законодавством встановлені максимальні суми доходів праців- ників, що підлягають соціальному страхуванню.

Слід мати на увазі, що ставки нарахування на зарплату та утри- мань із неї до вказаних фондів можуть змінюватись на основі законо- давчих актів.

Суми відрахувань на соціальне страхування щомісячно включаєть- ся до фактичних видатків бюджетних установ і відносяться на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату. Витрати відо- бражаються по коду КЕКВ-1120 «Нарахування на заробітну плату». Аналітичний облік ведеться на картках аналітичного обліку за кожним фондом. Синтетичний облік ведеться в меморіальному ор-

дері № 5.

Бюджетні установи складають та здають звітність цим організаці- ям на загальних підставах.

Кореспонденції рахунків з обліку розрахунків з фондами соціаль- ного страхування в Таблиці 40.

Таблиця 40

Кореспонденції рахунків з обліку внесків до фондів соціального страхування

 

Зміст	Кореспонденція рахунків
	Дт	Кт
1. Нарахування на заробітну плату до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, фонду за- йнятості, Фонду страхування від нещасного випадку	80, 81, 82	651–654
2. Утримано внески із заробітної плати до вказаних фондів	661	651–653
3. Нараховано допомогу по листку непрацездатності:
за перші 5 днів (за рахунок установи)	80, 81, 82	661
За інші дні непрацездатності, починаючи з шостого (за рахунок фонду соціального страхування)	652	661
4. Перераховані внески до органів соціального стра- хування	651–654	311, 312, 313, 323, 316, 326

 

 

7.  Облік розрахунків зі стипендіатами

Стипендія — це грошове забезпечення, що регулярно надається осо- бам, які навчаються на денних відділеннях навчальних закладів: профе- сійно-технічних училищ, училищ фізичної культури, вищих навчаль- них закладів 1–4 рівня акредитації та інших закладів на бюджетній основі, а також аспірантам, докторантам незалежно від інших виплат.

Виплата стипендій здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення».

Стипендії розрізняють академічні та соціальні.

Академічна стипендія призначається студентам, курсантам, уч- ням ПТУ та іншим особам за результатами навчання. До академічних стипендій належать:

1)  ординарні (звичайні) академічні стипендії;

2)  іменні або персональні стипендії навчального закладу;

3)  стипендії Президента України, Верховної Ради України, КМУ, іменні стипендії розмір і порядок призначення яких встанов- люються окремими нормативними актами. Наприклад такими стипендіями є стипендія Олеся Гончара, імені М. С. Грушев- ського, імені Тараса Шевченка та інших визначних діячів Укра- їни. Її розмір встановлюється окремими постановами КМУ.

Академічна стипендія призначається за результатами сесії з пер- шого числа місяця, що настає за місяцем, у якому закінчилась сесія згідно з навчальним планом. Студенти першого курсу до першої сесії призначається стипендія в мінімальному розмірі.

Ординарна стипендія призначається при успішності 7,0–9,99 ба- лів (при 12-бальній системі оцінювання) або 4,0–4,99 (при 5-бальній системі оцінювання);

При високій успішності студентів, тобто, отриманні ними «10–12 балів» (12-бальна система) або «5 балів» за 5-бальною системою ор- динарна стипендія підвищується на 25%.

Стипендії для аспірантів, клінічних ординаторів встановлюються в розмірі середньої місячної зарплати за останнім місцем роботи, але не нижче 60% і не вище посадового окладу викладача-стажиста.

Стипендія для докторантів встановлюється на рівні середньої мі- сячної зарплати за останнім місцем основної роботи, але не вище по- садового окладу доцента.

Соціальна стипендія призначається студентам, які потребують соціального захисту та за підсумками навчання не одержують акаде- мічну стипендію.

Підставою для одержання такої стипендії є наявність права на неї. Право на отримання такої стипендії, зокрема, мають:

1)  студенти і курсанти:

–   з числа дітей сиріт і дітей, що позбавлені батьківської опіки;

–   ті, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і їм відповідно до Закону № 796 гарантуються пільги при призна- ченні стипендії;

–   з малозабезпечених сімей (у випадку отримання ними відпо- відної державної допомоги відповідно до законодавства);

–   студенти що мають сім’ї з дітьми.

2)  студенти:

–   які є інвалідами з дитинства та інваліди 1-3 групи;

–   які навчаються гірським спеціальностям,чиї батьки загинули чи стали інвалідами внаслідок виробничих травм, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах. Додаткова соціальна стипендія. Вона призначається особам, що мають право на отримання академічної стипендії та одночасно і со-

ціальної.

Право отримувати одночасно академічну і соціальну стипендію мають:

–   студенти і курсанти із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки;

–   студенти і курсанти з малозабезпечених сімей;

–   студенти — інваліди з дитинства та інваліди 1–3 групи;

–   глухі та сліпі учні та студенти;

–   учні, студенти і курсанти з числа військово-службовців, які прирівняні до інвалідів війни, а також ті, хто входив у склад військових формувань направлених за рішенням державних органів для виконання миротворчих місій чи в відрядження за кордон, де велись бойові дії.

Крім того, особам які є із числа постраждалих від Чорнобильської катастрофи (1–4 категорії) законом № 796 гарантуються пільги по стипендіях: вони отримують додаткову соціальну стипендію у роз- мірі 100% від призначеної академічної або соціальної стипендії. Вони виплачуються за рахунок коштів передбачених в бюджеті на здій- снення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Для призначення стипендій чи її позбавлення у навчальних зак- ладах створюють стипендіальні комісії, до складу яких включають деканів, представників профспілки, бухгалтерії. Ці комісії вирішують питання призначення стипендії, матеріальної допомоги, преміюван- ня найкращих студентів за успіхи в навчанні, участь у громадській, спортивній, науковій роботі. За підсумками сесії вони складають списки студентів по призначенню їх стипендії, який затверджується

наказом керівника установи.

Розміри стипендій встановлюються окремими постановами Кабі- нету Міністрів України.

За особливі успіхи в навчанні, участь в громадській роботі участь у громадській, спортивній, науковій роботі за поданням стипенді-

альної комісії можуть призначатися персональні (іменні) стипендії, стипендії Президента України, Верховної Ради України, меценатські стипендії. Для молодих учених також передбачені стипендії Кабінету Міністрів України, Міністерства у справах науки і технологій, На- ціональної Академії наук України (НАНУ). Розміри цих стипендій встановлюються тими установами, що їх призначають.

Академічні і соціальні стипендії студентам, учням, що навчають- ся за рахунок державного замовлення виплачується із загального фонду бюджету в межах затвердженого кошторису, за винятком соці- альних стипендій, що призначені постраждалим від чорнобильської катастрофи. Вони фінансуються за рахунок заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Для матеріального заохочення за успіхи в навчанні, участь у гро- мадській, спортивній, науковій роботі учнів ПТУ, навчальних закла- дів, студентів, курсантів, аспірантів, докторантів, що навчаються за державним замовленням, навчальний заклад використовує не менше 10% на надання термінової матеріальної допомоги та заохочення.

Стипендії виплачуються один раз на місяць, а в літній період — повністю до його початку. При цьому в період проходження прак- тики чи здійснення іншої трудової діяльності з дозволу навчального закладу за стипендіатом зберігається право на отримання стипендії.

Студенти, що навчаються на комерційній основі отримують сти- пендію від організацій, від імені яких вони навчаються, відповідно до умов договору.

Для обліку розрахунків по стипендіях призначено пасивний ра- хунок 662 «Розрахунки зі стипендіатами».

Видатки по стипендії плануються та відображаються в обліку за кодом КЕКВ 1342 «Стипендія».

Нарахування стипендії здійснюють на підставі наказів керівника установи.

Нараховується стипендія по кожному студенту, а також по гру- пах, по факультетах та окремо студентам, окремо аспірантам і докто- рантам. Зважаючи на великий обсяг роботи на цій ділянці облік роз- рахунків зі стипендіатами, як правило автоматизований.

Виплата стипендій може проводитись з каси підприємства, або через банкомати. При видачі стипендії з каси підприємства на дові- реного касира групи оформляють групову довіреність.

При виплаті стипендій через банкомати студенти заключають до- говори з установою банку про відкриття їм банківського карткового рахунку, а бухгалтерія установи перераховує на ці рахунки належну їм стипендію.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати стипен- дія не включається до фонду оплати праці, а отже на неї не нарахову- ються внески до органів соціального страхування.

Проте стипендія включається до сукупного оподатковуваного до- ходу, з якого утримується податок з доходів фізичних осіб, а стипен- діатам присвоюється ідентифікаційний код.

Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» стипендія як вид доходу підлягає оподаткування з врахуван- ням наданих пільг. Так, суму державної стипендії в розмірі не більше встановленого рівня доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги не оподатковується. Ця сума визначається множен- ням встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1,4 та округлену до 10.

Якщо ж сума стипендії перевищує встановлений поріг, то сума пе- ревищення оподатковується на загальних підставах. Суми матеріальної допомоги та заохочень, що видаються зі стипендіального фонду оподат- ковуються податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти, військовослуж- бовці строкової служби заяву про застосування пільги та документів не подають, вона застосовується автоматично.

Внески до Пенсійного фонду та фонду соціального страхування з суми стипендій не нараховуються і не утримуються, оскільки базою стягування вказаних внесків є виплати, пов’язані з оплатою праці.

В умовах інфляційних процесів а також підвищення рівні життя населення її розмір може змінюватись.

Таблиця 41

Кореспонденції рахунків з обліку розрахунків зі стипендіатами

 

Зміст	Кореспонденція рахунків
	Дт	Кт
1. Нарахована стипендія академічна та соціальна за рахунок коштів, передбачених кошторисом установи	801, 802	662

Продовження табл. 41

2. Утримано із стипендії:
Податок з доходів фізичних осіб	662	641
профспілкові внески	662	666
плата за гуртожиток	662	364
по виконавчих документах	662	668
3. Виплачена з каси стипендія	662	301
4. Депоновано не отриману вчасно стипендію	662	671
5. Стипендія перерахована на картрахунки	662	311, 321
6. Нарахована додаткова соціальна стипендія студен- там, що є постраждалими від Чорнобильської ката- строфи	674	662
Отримані кошти в касу на оплату стипендії «чорно- бильцям»	328	674
Виплачена стипендія	662	301

Аналітичний облік розрахунків за стипендіями ведеться по кож- ному стипендіату в розрахунково-платіжних відомостях, а синтетич- ний — в меморіальному ордері № 5.

Облік депонованої стипендії ведеться в Книзі аналітичного облі- ку депонованої заробітної плати і стипендій (ф. № 441 — бюджет) за кожним депонентом із зазначенням таких даних: прізвище, ім’я, по- батькові депонента; дата виникнення депонованої суми, номери пла- тіжних відомостей, суми депоновані.