ТЕМА 9. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

 

1.  Економічний зміст, склад і класифікація необоротних ак- тивів.

2.  Оцінка та переоцінка необоротних активів .

3.  Документальне оформлення операцій руху необоротних активів.

4.  Організація аналітичного і синтетичного обліку необо- ротних активів

5.  Облік орендованих необоротних активів

6.  Облік нематеріальних активів

7.  Облік витрат на ремонт

8.  Облік витрат на капітальне будівництво, дообладнання, реконструкцію, модернізацію.

9.  Облік зносу необоротних активів.

10.  Інвентаризація необоротних активів.

 

Використані джерела

1.   Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ. Наказ Держказначейства України від 17.07. 2000. № 64 в редакції наказу ДКУ № 30 від 21 лютого 2005 року.

2.    Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ. Наказ Держказначейства та Міністерства економіки від 10.08.2001 року № 142/181.

3.  Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Наказ Головного управління Держказначейства України та Держкомстату від 2.12.97. № 125/70.

4.  Про нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ. Лист Державного казначейства України від 20.12.05. року № 07-04/2362-11163.

1.  Економічний зміст, склад і класифікація необоротних активів

Для забезпечення діяльності бюджетних установ та високоякіс- ного надання послуг вони повинні бути забезпечені засобами праці — необоротними активами.

В бюджетних установах основні засоби не створюють матеріальні блага, а тому не є засобами виробництва і використовуються як осно- вні засоби невиробничого призначення.

Необоротні активи — це сукупність матеріально-речових і не- матеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забез- печують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

Термін корисної експлуатації встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо нормативні документи від- сутні) самостійно бюджетною установою при придбанні об’єкта. При встановленні терміну корисної експлуатації необхідно враховувати очікуване використання активу, очікуваний фізичний знос, а також інформацію приведену в паспорті чи довідкових даних.

Відповідно до Інструкції № 30 у складі необоротних активів об- ліковуються:

Земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі і силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, біблі- отечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальне пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові не- титульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали дов- готривалого використання з науковою метою, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об’єкти промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні ак- тивів довготривалого використання. Класифікація необоротних ак- тивів представлена на рис. 5.

Класифікація необоротних активів бюджетних установ відріз- няється від класифікації необоротних активів госпрозрахункових підприємств. По-перше, в якості важливої класифікаційної ознаки

виступають такі як, джерела придбання, функціональне призначен- ня активів, право власності, матеріальна форма та інші. Всі ці ознаки мають вплив на організацію їх обліку.

 

Рис. 5. Класифікація необоротних активів бюджетних установ.

З метою бухгалтерського обліку необоротні активи поділяються на три групи:

–   основні засоби;

–   інші необоротні матеріальні активи;

–   нематеріальні активи.

До основних засобів належать матеріальні активи, які використо- вуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного ви- користання (експлуатації) яких становить більше одного року і вар- тість яких без податку на додану вартість та інших платежів переви- щує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Інші необоротні матеріальні активи — усі інші необоротні акти- ви, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів. Вони обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матері- альні активи». Нематеріальні активи — активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовують- ся установою в процесі виконання основних функцій більше одного року. Для їх обліку призначений рахунок 12 «Нематеріальні активи». Облікова класифікація необоротних активів поглиблюється від- криттям до синтетичних рахунків 10, 11 та 12 субрахунків, на яких об- ліковуються економічно однорідні активи. Крім того, в межах субра- хунку визначені підгрупи необоротних активів, які є обов’язковими при віднесенні об’єкта до облікової групи, присвоєнні інвентарного номера та нарахуванні зносу. Перелік субрахунків та підгруп необо- ротних активів передбачені Планом рахунків та інструкцією з його

використання.

За функціональним призначенням необоротні активи поділя- ються на основні, допоміжні. Функціональне призначення необорот- них активів — це сфера обслуговування діяльності установи. Ті нео- боротні активи, що призначені для використання їх при виконанні статутних функцій є основними (навчальні, лікарняні, лабораторні корпуси, навчальне, медичне, лабораторне, наукове обладнання, кни- госховища тощо). Допоміжні необоротні активи використовуються з метою забезпечення виконання основних функцій. До них належать: адміністративні корпуси, транспортні засоби адміністративного при- значення, канцелярське і господарське обладнання управлінських структурних підрозділів.

На організацію обліку необоротних активів ця класифікація впливу не має. А віднесення об’єктів до основних чи допоміжних встановлюється установою для управлінських цілей.

За матеріально-речовою формою розрізняють:

–   матеріальні необоротні активи;

–   нематеріальні активи.

Матеріальні активи мають речову форму та обліковуються на рахунках 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи». До нематеріальних відносяться активи, що не мають мате- ріальної форми: авторські права, права користування майном, при- родними ресурсами, тощо. Для їх обліку виділений окремий рахунок 12 «Нематеріальні активи», де вони обліковуються за субрахунками, а в її межах ще і за підгрупами.

За ступенем використання вирізняють діючі та недіючі.

Діючі активи — це такі, що використовуються в діяльності уста- нови. Окремі активи можуть бути на складі в запасі, або ж не екс- плуатуватись у зв’язку з модернізацією, капітальним ремонтом тощо. Такі об’єкти є недіючими. Методика обліку активів, як діючих так і не діючих не відрізняється.

За належністю виділяють власні та орендовані необоротні активи. До власних активів належать, ті що отримані установою з різних джерел відповідно до законодавства та зараховані на баланс устано- ви. При їх надходженні кожному окремому об’єкту присвоюється ін- вентарний номер та відкривається інвентарна карта обліку основних

засобів.

При недостатності окремих видів необоротних активів, устано- ва має право орендувати їх на підставі договору оренди. При цьому власні необоротні активи та придбані за угодою фінансової оренди обліковуються в балансі на відповідних рахунках, а отримані в опера- ційну оренду — поза балансом. Об’єкти операційної оренди не є влас- ністю установи і обліковуються на забалансовому рахунку 01 «Орен- довані необоротні активи».

За джерелами придбання в обліку виокремлюються необоротні активи придбані за кошти загального та спеціального фонду.

Джерела придбання необоротних активів є визначальною харак- теристикою при відображення в обліку необоротних активів. Адже, одночасно з оприбуткуванням необоротних активів в обліку здійсню-

ється другий запис по відображенню фактичних видатків та створен- ню фондів в необоротних активах.

Потребує детальнішої уваги виділення економічно однорідних груп необоротних активів всередині субрахунків, які називають підгрупами.

Ця класифікація використовується для організації аналітичного обліку та для встановлення норм зношення об’єктів.

Склад і класифікація необоротних активів за обліковими група- ми та підгрупами представлено в наступній таблиці:

Таблиця 50

Склад і класифікація необоротних активів за їх економічним змістом

 

№ субрахунку та його назва	Номер підгрупи та її зміст
10 «Основні засоби»
101 «Земельні ділянки»	Не встановлено
102 «Капітальні витрати на по- ліпшення земель»	Не встановлено
103 «Будинки та споруди»	1)        будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулато- рій, будинків інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клу- бів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій тощо) та іншими установами; 2)    будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання; 3)   водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скве- рів і загальних садів тощо.
104 «Машини та обладнання»	1)  силові машини та обладнання; 2)  робочі машини та обладнання; 3)  вимірювальні прилади; 4)  регулюючі прилади та пристрої; 5)  лабораторне обладнання; 6)  обчислювальна техніка; 7)  медичне обладнання; 8)  комп’ютерна техніка і її комплектуючі; 9)  інші машини та обладнання.

 

 

105 «Транспортні засоби»	1)   рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту; 2)  рухомий склад повітряного транспорту; 3)  гужовий транспорт; 4)    виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди та ін); 5)  усі види спортивного транспорту.
106 «Інструменти, прилади та інвентар»	1)  лінії електропередач, трансмісії та тру- бопроводи з усіма проміжними пристроя- ми необхідними для трансформації (пере- творення) і передачі електроенергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача; 2)  інструменти — механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення а та- кож прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів (елек- тродрелі, гайковерти та ін.); 3)   виробничий інвентар та приладдя: ро- бочі столи, верстаки, кафедри, парти, та інші, обладнання з охорони праці. Предме- ти технічного значення (світлокопіюваль- ні рами та ін.); 4)    господарський інвентар — предмети конторського та господарського облашту- вання: конторська обстановка, дивани, столи, крісла, друкарські машини, розмно- жувальна апаратура, палатки, інший гос- подарський інвентар.
107 «Робочі і продуктивні тва- рини»	1)  робоча худоба; 2)  продуктивна і племінна худоба; 3)  службові собаки; 4)  декоративні тварини; 5)     піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та ін).
108 «Багаторічні насадження»	Не передбачено

Продовження табл. 50

109 «Інші основні засоби»	1)  сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн за одиницю(декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні і націо- нальні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки); 2)  документація з типового проектування незалежно від вартості; 3)  навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.
11 «Інші необоротні матеріальні активи»
111»Музейні цінності, експо- нати зоопарків, виставок»	1)   музейні цінності (незалежно від вар- тості) крім предметів мистецтва та при- родознавства, старовини і народного по- буту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються у порядку, встановленому для обліку цих цінностей у державних музеях; 2)  експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалеж- но від вартості.
112 «Бібліотечні фонди»	Не встановлено
113 «Малоцінні необоротні ма- теріальні активи»	Не встановлено
114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»	1)  білизна (сорочки , халати); 2)  постільні речі (матраци, подушки, наво- лочки та ін); 3)  одяг і обмундирування; 4)  взуття, включаючи спеціальне (череви- ки, чоботи, сандалі, валянки та ін); 5)  спортивний одяг і взуття.
115    «Тимчасові      нетитульні споруди»	Не встановлено
116»Природні ресурси»	Не встановлено
117 «Інвентарна тара»	Не встановлено
118 «Матеріали довгостроко- вого використання»	Не встановлено

 

 

119»Необоротні матеріальні активи спеціального призна- чення»	Не встановлено
12 «Нематеріальні активи»
121 «Авторські та суміжні з ни- ми права»	Не встановлено
122 «Інші нематеріальні активи»	Не встановлено

Основними завданнями обліку необоротних активів є:

1  — своєчасне і повне документальне оформлення і відображення в облікових регістрах надходження, переміщення і вибуття основних засобів;

2    — контроль за збереженням та ефективним використанням кожного об’єкта;

3  — нарахування зносу відповідно до чинних норм і правил; 4 — повне відображення витрат на ремонт і модернізацію;

5  — достовірна оцінка їх в звітності;

6  — точне визначення результатів ліквідації необоротних активів; 7 — отримання інформації та забезпечення нею користувачів для

визначення розрахунково-аналітичних показників установи.

Необоротні активи надходять в установу з різних джерел: при- дбання за кошти, що передбачено кошторисом, безоплатні отримання тощо.

Витрати по придбанню необоротних активів відображаються за кодами:

2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового корис- тування»;

2120 «Капітальне будівництво»;

2130 «Капітальний ремонт»;

2140 «Реконструкція та реставрація».

Відповідно до Закону «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХII, майно, що обліковується на балансі бюджетних установ, належить їм на правах оперативного управління, для виконання нею своїх функ- цій. Це означає, що розпоряджатись майном установа не має само- стійного права. Тому всі операції з вибуття основних засобів дуже жорстко регулюються законодавством.

2.  Оцінка та переоцінка необоротних активів

Необоротні активи у бухгалтерському обліку та звітності відо- бражаються за такою вартістю:

–   первісна;

–   балансова (залишкова);

–   відновна.

Первісна вартість необоротних активів — це вартість, що історич- но склалась, тобто, собівартість за фактичними витратами на їх при- дбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів — це пер- вісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу. Визнача- ється розрахунково.

Відновлювальна вартість необоротних активів — це первісна вар- тість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чин- ного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, ре- конструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів. Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необо- ротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У формулі за- стосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Дер- жавним комітетом статистики України. Індексація первісної (віднов- лювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за

самостійним рішенням керівника установи.

Проіндексована вартість необоротних активів буде вважатися їх обліковою первісною вартістю.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індек- сації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вар- тості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індек- сації на ці види активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводить- ся постійно діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

–   керівника або заступника (голова комісії);

–   головного бухгалтера або його заступника (в установах і органі- заціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерсь- кого обліку);

–   керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються цен- тралізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгал- терії, які здійснюють облік необоротних активів;

–   особи, на яку покладено відповідальність за збереження необо- ротних активів;

–   інших посадових осіб (на розсуд керівника установи). Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці нео-

боротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпо- рядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його пер- вісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником уста- нови.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необорот- них активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів — керівника і голову комісії.

Індексація проводиться після закінчення року з використанням річного індексу інфляції та відповідно до формули коефіцієнта індек- сації основних засобів в ЗУ «Про оподаткування прибутку підпри- ємств» (п. 8.3.3).

Коефіцієнт індексації визначається за формулою:

Кі = [І(а–1) — 10] : 100,

де І(а–1) — індекс інфляції року за результатами якого проводиться ін- дексація.

Нова (переоцінена) первісна вартість визначається шляхом мно- ження її на визначений коефіцієнт індексації. Одночасно в такому ж порядку індексується сума зносу, нарахованого на необоротні акти- ви, яка склалася на момент проведення індексації.

Приклад. Установою проведено індексацію необоротних активів за минулий звітний рік. Коефіцієнт інфляції в якому становив 112,3.

Тоді коефіцієнт індексації буде мати значення

(112,3 – 10) : 100 = 1,023.

Розрахунки з індексації об’єкта необоротних активів приведені в таб- лиці 51.

Таблиця 51

Розрахунки з індексації необоротних активів

 

	За даними обліку	Сума	Коефіцієнт індексації	Нова вартість	Сума дооцінки	Дт	Кт
Об’єкт	1. Первісна вартість	11500	1,023	11764,50	264,50	—	—
	2. Знос	8625	1,023	8823,38	198,38	10	13
	3. Залишкова вар- тість (р.1–р.2)	2875	—	2941,12	66,12	10	401

Як бачимо, нову переоцінену вартість отримують множенням первісної вартості на коефіцієнт, і також суму переоціненого зносу отримують множенням суми зносу на коефіцієнт індексації. В об- ліку проводиться дооцінка зносу (різниця в значеннях) та дооцінка залишкової вартості (різниця в значеннях). В цілому вони станови- тимуть суму дооцінки первісної вартості. При отриманні уцінки нео- боротних активів зменшується їх первісна вартість та сума зносу.

Таблиця 52

Кореспонденції рахунків за результатами індексації

 

Зміст запису	Дт	Кт
Після проведення дооцінки збільшена залишкова вартість основних засобів                         66 грн	101–122	401
на суму дооцінки зносу                            198 грн	101–122	13
Якщо за проведеною індексацією має місце уцінка, то записи будуть такі:
На суму уцінки залишкової вартості	401	101–122
На суму уцінки зносу	131–133	101–122

Приклад 2. На момент переоцінки первісна вартість комп’ютера становила 2500 грн, сума зносу — 2500 грн. Отже залишкова вар- тість — 0 грн. Комісія дооцінила первісну вартість на суму 700 грн.

Тоді первісна вартість становитиме 3200 грн, а сума зносу — не змі- нюється — 2500 грн.

Кореспонденція: Дт 10 Кт 401 на суму 700 грн.

До первісної вартості необоротних активів не включаються вит- рати:

·     Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів. Вони відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

·     Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отри- манні (купівлі) необоротних активів. Вони відносяться на фак- тичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

В залежності від джерела придбання суми ПДВ відносяться:

–   при придбанні їх за рахунок коштів загального фонду у всіх ви- падках на витрати установи в дебет рахунків 801,802 по коду основного платежу.

–   при придбанні необоротних активів за рахунок коштів спеці- ального фонду можуть мати місце такі ситуації:

а) ПДВ відноситься в склад податкового кредиту з ПДВ якщо установа здійснює діяльність, що підлягає обкладенню ПДВ, зареєстрована як платник ПДВ та придбаються необоротні активи по оподатковуваних операціях;

б) ПДВ списується на витрати по спеціальних коштах в дебет рахунків 811–813 за відповідним кодом, якщо установа не являється платником ПДВ.

·     Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які сплачу- ються при придбанні. Вони відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

·     Вартість робіт щодо встановлення структурованої кабельної системи, настройки локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що використані при проведенні та- ких робіт. Їх вартість списується на фактичні видатки на під- ставі виправдних документів(актів виконаних робіт тощо).

·     Витрати на поточний та капітальний ремонт відносяться на ви- датки за відповідними кодами економічної класифікації видат- ків.

Інструкцією з обліку необоротних активів передбачено, що капі- тальні витрати на поліпшення земель включаються у вартість необо- ротних активів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт. Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шля- хом розподілу на такі заходи:

–   планування земельних ділянок,

–   викорчовування площ під оранку,

–   очищення водоймищ.

При цьому зазначається займана площа й вартість виконаних ро- біт за кожним заходом.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад необоротних активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуата- цію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

У разі придбання (будівництва) будинків бюджетними установа- ми, що призначені для проживання і які є власністю установи, такі будинки перебувають на бухгалтерському обліку в бюджетній уста- нові. У такому ж порядку обліковуються житлові приміщення для військовослужбовців, які будуються у військових містечках для їх проживання. При спорудженні житла із залученням у порядку па- йової участі коштів установ, організацій та при придбанні квартир у будинках, які перебувають у комунальній власності і обліковуються в органах місцевого самоврядування, витрати, пов’язані з цим при- дбанням, списуються на фактичні видатки бюджетної установи.

Для правильного обліку витрат, пов’язаних з придбанням житла та самого житла, необхідно мати документальне підтвердження права власності на це житло.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання з на- уковою метою та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбан- ня необоротних активів, відноситься на видатки установи.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліо- тек, обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на

збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Необоротні активи, які перебувають у системі одного головного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вартість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку.

Отримання установами необоротних активів як гуманітарної до- помоги, проводиться відповідно до Закону України «Про гуманітар- ну допомогу» , інших нормативно-правових актів.

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керів- ника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгал- терії та представник установи вищого рівня.

Необоротні активи, отримані безоплатно від інших установ, за- раховуються на баланс установи за первісною (відновлювальною) вартістю установи, що їх передала, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в екс- плуатації

Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кіль- кість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Оцінка необоротних акти- вів здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтерському облі- ку. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.

 

 

3.  Документальне оформлення операцій руху необоротних активів

Типові форми первинних документів по оформленню надход- ження та списання необоротних активів затверджено Наказом Го- ловного управління Держказначейства України та Держкомстату від

2.12.97. № 125/70 в «Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям,

які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюдже- тів». Цією Інструкцією та іншими нормативними актами встановле- ний наступний порядок оформлення цих операцій.

Об’єкти, що надходять в установу приймає в експлуатацію спе- ціально створена наказом керівника комісія. Вона оглядає об’єкт і оформляє Акт приймання-передачі основних засобів ф. № ОЗ-1 (бюджет) в двох примірниках. Один — для установи, що приймає, а інший — для підприємства, що продає чи передає об’єкт. Його під- писують всі члени комісії, матеріально-відповідальна особа, а за- тверджує керівник. Акт складається на кожний об’єкт. Проте при прийнятті до обліку господарського інвентарю, інструментів, облад- нання, та інших однотипних об’єктів, що мають однакову вартість складається загальний акт.

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповорот- ної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня. Комісія складає акт в якому зазначає кількість і вартість отриманих матеріальних цін- ностей за ринковими вільними цінами на аналогічні види. Якщо, пе- редаються об’єкти, що були в експлуатації, то в акті вказують процент їх зносу та суму зносу. Акт складається в двох примірниках: 1 — для сторони, що приймає, і 1 — для сторони, що передає.

Бухгалтерський облік земельної ділянки здійснюється з дати придбання (надання у користування). Земельні ділянки беруться на облік на підставі державного акта на право власності на земельну ді- лянку. В цьому документі встановлено площа та вартість земельних ділянок.

Вибуття основних засобів може здійснюватись по таких причинах:

–   непридатність для подальшого використання;

–   виявлені під час інвентаризації нестачі;

–   через фізичне і моральне старіння;

–   пошкодження від аварій чи стихійного лиха (за умови, що від- новлення їх неможливе або економічно недоцільне і вони не можуть бути реалізовані).

Знос основних засобів в розмірі 100% не є підставою для списан- ня. Повинен бути встановлений факт їх непридатності для подальшо- го використання.

Для визначення непридатності основних засобів для подальшої експлуатації, виявлення причин списання та визначення подальших подій щодо необоротних активів — продаж, ліквідація чи безоплатна передача, вирішує створена наказом керівника постійно діюча комі- сія.

Комісія проводить огляд об’єкта, технічної документації, реаль- ного стану, проценту зношеності і виносить рішення щодо його по- дальшого використання.

Оскільки майно бюджетних установ є державною власністю, то дозвіл на списання основних засобів в залежності від їх первісної вар- тості надаються керівниками різного рівня.

Так, для бюджетних установ, що утримуються за рахунок держав- ного бюджету, встановлені такі вартісні обмеження щодо прийняття рішення про списання необоротних активів:

1)  вартістю за одиницю об’єкта до 5000 грн — з дозволу керівника установи;

2)  вартістю за одиницю від 5000 до 10000 грн — з дозволу вищої організації;

3)  вартістю понад 10000 грн — з дозволу центрального органу влади чи іншого головного розпорядника коштів.

Для установ, що утримуються а рахунок місцевого бюджету вста- новлено:

1)  вартість за одиницю 2500 грн — з дозволу керівника установи;

2)  вартістю від 2500 до 5000 грн — з дозволу вищої установи;

3)  вартістю за одиницю понад 5000 грн — з дозволу місцевої дер- жавної адміністрації.

Тому при встановленні непридатності об’єктів до подальшої екс- плуатації комісія виносить рішення про списання та узгоджує його з керівником установи та, якщо це необхідно, надсилає до вищого органу запит про дозвіл на списання об’єктів (за підписом керівника установи).

Комісія на підставі технічної документації встановлює комплек- тність основних засобів, наявність в них дорогоцінного каміння чи металів.

Для оцінки придатності окремих об’єктів основних засобів: ком- п’ютерів, холодильників, телевізорів та іншої складної техніки запро- шується спеціаліст сторонньої організації, який дає заключення про

стан об’єктів та можливість їх експлуатації. Такий висновок оформля- ється Актом за підписом експерта та печаткою організації, де він пра- цює. Дані цього Акту включаються до «Акту на списання основних засобів» ф. ОЗ-3(бюджет), а сам Акт є додатком до ф. ОЗ-3 (бюджет). Важливим моментом є встановлення винних осіб у передчасному вибутті об’єкта, бо саме вони несуть матеріальну відповідальність за від-

шкодування завданих збитків установі відповідно до Порядку № 116. Комісія також оцінює вартість деталей та інших технічних меха-

нізмів, що придатні для подальшого використання і складає на них додатковий акт, в якому вказує їх назви, кількість та вартість.

Комісія по списанню також контролює розбирання об’єктів та отримання з них матеріальних цінностей, вузлів, деталей, матеріалів із кольорових та дорогоцінних металів, визначення їх кількості та ваги, та передачі їх на зберігання.

Оглянувши об’єкт комісія може запропонувати продати чи без- оплатно передати об’єкт іншим установам.

Продаж об’єктів здійснюється виключно через аукціон або ж за конкурсом відповідно до «Порядку відчуження об’єктів державної власності» № 803 від 06.06.2007 р.

Відчуження майна здійснюється шляхом його продажу, об’єднан- ня вкладів учасників (простого товариства) за договором про спільну діяльність (якщо за договором простого товариства виникає право спільної власності на таке майно).

Відчуження майна здійснюється безпосередньо суб’єктом госпо- дарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надан- ня на це згоди або дозволу відповідного суб’єкта управління майном. Майно, що підлягає відчуженню оцінюється професійними оцін-

щиками на основі Звіту про оцінку майна.

Відчуження майна шляхом його продажу здійснюється на кон- курентних засадах через біржі, аукціони, за конкурсом. Аукціон або конкурс проводиться за наявності не менш як двох учасників.

Кошти від продажу майна спрямовуються:

–   при продажу нерухомого майна — у дохід відповідного бюдже- ту, за рахунок якого утримується установа;

–   при реалізації іншого майна — на ремонт, модернізацію, прид- бання нових необоротних активів і матеріальних цінностей (крім будівель і споруд), а також на витрати за кошторисом.

Безоплатна передача здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 21.09.98 р. № 1482 «Про передачу об’єктів державної та ко- мунальної власності».

Об’єкти, які неможливо продати чи передати безоплатно підляга- ють ліквідації.

По результатах своєї роботи комісія складає акти типової форми:

1.  «Акт на списання основних засобів» ф. ОЗ-3 (бюджет).

2.   «Акт на списання автотранспортних засобів» ф. ОЗ-4 (бюд- жет).

3.   «Акт на списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури ф. ОЗ-5 (бюджет).

Всі акти складаються в 2-х примірниках. Один передається в бух- галтерію, а один — матеріально-відповідальній особі, яка на підставі цього акту робить запис в Інвентарний список про вибуття об’єкта.

Акти на списання підписуються членами комісії та затверджу- ються керівником.

Списання з балансу основних засобів, до повного зносу не допус- кається (крім випадків аварій, стихійного лиха, нестач).

Якщо непридатність є наслідком аварії, то до акта додається копія акта про аварію, пояснення про причини аварії та вказуються винні особи.

Від ліквідації об’єктів та їх розбирання і демонтажу отримують матеріальні цінності, що можна використати. Їх перелік, кількість та вартість вказують на зворотній стороні Акта на списання основних засобів в розділі «Результати від списання об’єкта». А на передачу їх у підзвіт матеріально-відповідальній особі складають накладну або Акт приймання матеріальних цінностей.

Одночасно до органів держказначейства надається Довідка про надходження в натуральній формі, де зазначається вартість отрима- них матеріалів. На підставі цієї Довідки держказначейство зараховує вказану суму на спецрахунок і одночасно проводить касові видатки.

Основні засоби бюджетних установ можуть містити в складі окре- мих вузлів і деталей дорогоцінні метали та каміння.

Наявність таких деталей повинно бути вказано в інвентарній картці основних засобів в розділі «коротка індивідуальна характерис- тика об’єкта», до якої вони вносяться за даними технічного паспорта про назву і масу дорогоцінних металів.

Забороняється знищувати, викидати, здавати в брухт із кольоро- вих та чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.

Тому при списанні таких засобів комісія контролює зняття таких деталей і вузлів і при цьому оформляється окремий акт, в якому вка- зується перелік деталей, що мають у своєму складі дорогоцінні ме- тали, які підлягають вилученню та передачі на переробку. Цей Акт додається до Акту ф. ОЗ-3.

Зняті деталі та вузли, що містять дорогоцінні метали ставляться у підзвіт спеціально призначеному для цього працівнику, який зберігає ці деталі та по мірі їх надходження здає спеціалізованим підприєм- ствам, що мають ліцензію на право діяльності по вилученню дорого- цінних металів із вузлів та деталей.

Законом Про державний бюджет на відповідний рік встановлю- ється частка надходжень бюджетним установам та в державний бю- джет виручки від продажу дорогоцінних металів. Наприклад, 50% ви- ручки направляється в бюджет, а 50% — установі.

 

 

4.  Організація аналітичного і синтетичного обліку необоротних активів

В бюджетних установах аналітичний облік необоротних активів залежить від облікової групи, тому розглянемо кожну з них.

Основні засоби

До основних засобів належать матеріальні активи, які використо- вуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, строк корисного використання яких більше одного року і вартість яких без податку на додану вар- тість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комп- лект).

Строк корисного використання (експлуатації) — очікуваний пе- ріод часу, протягом якого основні засоби будуть використовувати- ся установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів уста- нови встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостій- но в момент придбання активу. У межах одного головного розпоряд- ника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.

При визначенні строку корисної (очікуваної) експлуатації осно- вних засобів слід ураховувати:

–   очікуване використання об’єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності;

–   фізичний та моральний знос, що передбачається;

–   правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно вико- ристовувати протягом тривалого періоду часу.

До основних засобів належать незалежно від вартості:

1) сільськогосподарські машини та знаряддя;

2) будівельний механізований інструмент;

3) робочі та продуктивні тварини;

4)  усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

5) документація з типового проектування.

Перелічені об’єкти враховуються на рахунку 10 «Основні засо- би», до якого відкриваються такі субрахунки:

101  — земельні ділянки;

102  — Капітальні витрати на поліпшення земель; 103 — Будинки та споруди;

104 — Машини та обладнання; 105 — Транспортні засоби;

106 — Інструменти, прилади, інвентар; 107 — Робочі і продуктивні тварини; 108 — Багаторічні насадження;

109 — інші основні засоби.

На субрахунку 101 «Земельні ділянки» обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана та/або надана для корис- тування установі, в тому числі здавання в оренду.

На рахунку 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» об- ліковуються капітальні витрати на покращання земель. До них відно- сяться витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення зе- мель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, кор- чування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізан- ня купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

На субрахунку 103 «Будинки та споруди» обліковуються за виді- леними підгрупами будинки та споруди.

На субрахунку 104 «Машини та обладнання» обліковуються си- лові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірю- вальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне облад- нання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням в окремі підгрупи.

На цьому субрахунку обліковуються мобільні телефони, якщо їх вартість перевищує 1000 грн. Якщо ж їх вартість менше цієї суми, вони обліковуються на рахунку 113 «Малоцінні необоротні матері- альні активи».

На субрахунку 105 «Транспортні засоби» обліковують усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і ванта- жів незалежно від вартості. Виділені підгрупи транспортних засобів. На субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» обліко- вуються передавальні пристрої — лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи, інструменти, виробничий інвентар та приладдя за

встановленими підгрупами.

По рахунку 107 обліковуються робочі, продуктивні, племінні, тварини, а також службові собаки, декоративні тварини, піддослідні тварини.

По рахунку 108 «Багаторічні насадження» обліковуються штучні багаторічні насадження, декоративні насадження на вулицях, парках, на території установи чи інше, штучні насадження ботанічних садів та інші багаторічні насадження.

На субрахунку 109 « Інші основні засоби» обліковуються з ви- діленням в окремі підгрупи сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн за одиницю, документація з типового проектування не- залежно від вартості, кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

Перелік підгруп до субрахунків приведений в Таблиці 50, що приведена раніше.

Організація аналітичного обліку характеризується наступним:

1.   Основні засоби обліковуються по кожному окремому об’єкту за встановленими обліковими групами та матеріально-відповідаль- ними особами.

Об’єкт основних засобів — це:

–   закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

–   відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуго- вування загальні пристосування, приладдя, керування та єди- ний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може викону- вати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

–   інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою.

2.  В аналітичному обліку всі об’єкти основних засобів відобража- ються в цілих гривнях без копійок (вони списуються на видатки при придбанні за рахунок.

Для організації обліку та контролю за збереженням необоротних активів кожному об’єкту присвоюють інвентарний номер, який має 8 знаків:

–   перші три цифри — номер субрахунку;

–   четвертий номер означає підгрупу всередині субрахунку;

–   останні чотири цифри означають порядковий номер у підгрупі. Інвентарні номери прикріплюють до об’єктів на жетонах, або за- писуються на них незмивною фарбою. Ці інвентарні та номенклатур- ні номери записують у всіх документах по надходженню, переміщен-

ню та вибутті об’єктів.

Інші матеріальні необоротні активи — це усі інші необоротні ак- тиви, що мають матеріальну форму і не ввійшли до переліку осно- вних засобів і до яких встановлено спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.

Обліковуються на рахунку 11 за економічно однорідними група- ми. До рахунку 11 відкриваються наступні субрахунки.

111   — «Музейні цінності і експонати зоопарків» (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічно- го значення, які обліковуються в порядку, встановленому для обліку цих цінностей.

112  — «Бібліотечні фонди». Обліковуються бібліотечні фонди не- залежно від їх вартості: наукова, навчальна, спеціальні види літерату- ри та інші видання. Обліковуються за груповим обліком та номінальни- ми цінами в гривнях і копійках. Витрати на ремонт та реставрацію книг на збільшення їх вартості не відносяться а списуються на видатки. Для їх аналітичного обліку відкривається одна інвентарна картка ф.

№ ОЗ-9, в якій облік ведеться тільки в грошовому виразі загальною сумою. Інвентарний облік ведеться в інвентарних книгах бібліотеки.

Відповідно до закону України «Про бібліотеки і бібліотечну спра- ву» бібліотечні фонди — це упорядковане зібрання документів, що зберігаються в бібліотеці. Бібліотечні фонди формуються відповід- но до значення, складу користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів.

113   — «Малоцінні необоротні матеріальні активи». До малоцін- них необоротних матеріальний активів відносять такі предмети:

1)  знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.);

2)  бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3)  спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для се- рійного і масового виробництва певних виробів або виготов- лення індивідуальних замовлень);

4)  предмети виробничого значення вартістю до 1000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вар- тість — робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнан- ня, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіюваль- ні рами та ін.);

5)  предмети, призначені для видачі напрокат;

6)  господарський інвентар вартістю до 1000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість — предме- ти конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські

машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножу- вальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), ки- лими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення — гідро- пульти, стендери, драбини ручні та ін;

7)  інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 гривень включно без податку на додану вартість, — телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодиль- ники та ін.

114  «Білизна, постільні речі, одяг та взуття». Ведеться груповий облік цих предметів за назвами, сортами, розмірами, цінами чи інши- ми характеристиками на карточках ф.ОЗ-9. Картки відкриваються на предмети одного найменування, близькі за розмірами, якістю матері- алу та ціною із зазначенням номенклатурного номера. Замість картки можна вести аналітичний облік в книгах кількісно-сумового обліку ф. 296, 296-6.

Для обліку білизни, постільних речей, одягу, взуття використову- ють номенклатурні номери, що мають сім знаків:

–   перші три означають субрахунок;

–   четвертий підгрупу основних засобів;

–   три останні означають порядковий номер у підгрупі.

При цьому предметам однієї назви, якості матеріалу, і ціни вста- новлюють однаковий номер. Його наносять спеціальним штампом з незмивною фарбою на цих предметах. При її змивання штамп понов- люють. Ці номенклатурні номери проставляються у всіх документах з руху цих предметів.

Предмети м’якого інвентарю відразу при прийнятті в склад мар- куються спеціальним штампом, який містить назву установи. Він ста- виться в такому місці, що не псує загального вигляду речі.

115   «Тимчасові нетитульні споруди». Обліковуються тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, вартість яких перед- бачена в складі накладних витрат на будівництво. До них включають:

1)  тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, ви- трати на зведення яких включаються до собівартості будівель- но-монтажних робіт;

2)  сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тим- часові будівлі у лісі (пересувні будиночки, котлопункти, пил- козаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.).

116  — «Природні ресурси». Ведеться облік мінеральних копалин, нафтових свердловин, що належать установі.

117   — «Інвентарна тара».Обліковується наявність і рух Інвен- тарної тари (чанів, баків, засіків), торговельних шкафів і стелажів та інші.

118   — «Матеріали довгострокового використання для наукових цілей» ведеться облік матеріалів для науково-дослідних робіт, що використовуються неодноразово, або тривалий час, а також тих що є об’єктами наукових досліджень, а також дорогі матеріали одержані зі складу для реставрації та ремонту музейних цінностей, пам’яток ар- хітектури.

119   — «Необоротні матеріальні активи спеціального призначен- ня» (ті, що мають застосування тільки в окремих галузях).

Аналітичний облік в залежності від групи цих активів організу- ється:

–   за окремими об’єктами (субрахунки 113, 116,115,117);

–   за групами однакових об’єктів (по всіх субрахунках);

–   в цілому по субрахунку (рахунок 112 «Бібліотечні фонди»);

–   за матеріально відповідальними особами (у всіх випадках). Інвентарні номери присвоюються іншим необоротним матеріаль-

ним активам крім: білизни, постільних речей, одягу, взуття. Цим ак- тивам присвоюється номенклатурні номери.

Ні інвентарних ні номенклатурних номерів не присвоюють біблі- отечним фондам та матеріалам довгострокового використання.

В бухгалтерському обліку вартість необоротних активів ведеться в повних гривнях без копійок, які (копійки) при придбання списують- ся на видатки установи. За виключенням таких активів: 112 «Бібліо- течні фонди», 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» , 114

«Білизна та постільні речі, одяг, взуття», 118 «Матеріали довгостро- кового користування» за якими облік ведеться в гривнях та копійках. Всі необоротні активи, що знаходяться в установі, а також ті, що надходять закріплюються за матеріально-відповідальними особами, що призначаються наказом керівника установи і з якими укладається

договір про повну матеріальну відповідальність.

Облікові регістри матеріальних необоротних активів

Для аналітичного обліку основних засобів в бухгалтерії установи ведуть карточки встановлених спільним наказом ГУДК та Держком- статистики №125/70 форм:

1)  ф. № ОЗ-6 (бюджет) — Інвентарна картка обліку основних за- собів в бюджетних установах. Призначена для пооб’єктного об- ліку будинків, споруд, машин, обладнання, інвентаря та інших.

2)  ф. № ОЗ-8 (бюджет) — Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних на- саджень). Призначена для індивідуального обліку робочих, продуктивних і племінних тварин, багаторічних насаджень та капітальних витрат по поліпшенню земель.

3)  ф. № ОЗ-9 (бюджет) — Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах. Для групового облі- ку однотипних засобів, що мають однакове призначення і одна- кову характеристику: столовий та кухонний інвентар, сценічні засоби, столи, парти, бібліотечні фонди.

4)  «Опис інвентарних карток» ф. ОЗ-10 (бюджет), ведуть для контролю за збереженням карток та повнотою записів до ін- вентарних карток, який складається в одному примірнику до кожної класифікаційної групи.

Інвентарні картки з обліку основних засобів ведуться в одному примірнику і зберігаються в бухгалтерії в картотеці, де вони розміще- ні за субрахунками та підгрупами з розділенням за матеріально-від- повідальними особами. У централізованих бухгалтеріях інвентарні картки розділяються ще і за установами, що обслуговуються.

В карточках записується інформація, що включає повне наймену- вання об’єкта, технічний стан об’єктів, їх технічні характеристики, на- рахування зносу, дані про переміщення та інше. З часом в картці може не залишитись вільного місця для внесення інформації , тоді додатково до неї відкривають нову картку, що є продовженням основної картки.

При цьому в старій картці роблять запис про відкриття нової. Стара картка зберігається як довідковий документ і в ній робиться відмітка про відкриття нової картки.

Інвентарні картки списаних об’єктів зберігаються в архіві устано- ви три роки.

Інвентарні картки реалізованих об’єктів передаються разом з ре- алізованими об’єктами.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по ра- хунках синтетичного і аналітичного обліку в бухгалтерії складають оборотні відомості по кожному субрахунку. Підсумки оборотів та за- лишків звіряються з даними Головної книги.

5)  «Інвентарні списки основних засобів» ф. № ОЗ-11 (бюджет). Ведуть в місцях експлуатації матеріально-відповідальні особи. Облік отриманих в операційну оренду необоротних активів ведеть-

ся на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи».

Передача власних необоротних активів в операційну оренду оформляється договором оренди та Актом приймання — передачі основних засобів, але при цьому вони обліковуються на балансі уста- нови на відповідних рахунках.

Облікові регістри синтетичного обліку матеріальних необоротних активів

Узагальнення операцій з надходження необоротних активів відо- бражається в меморіальних ордерах № 4, 6, 8.

Операції з вибуття та внутрішнього переміщення узагальнюють- ся в меморіальному ордері № 9 «Накопичувальна відомість про ви- буття та переміщення необоротних активів» № 438 (бюджет). В ньо- му записи здійснюються на підставі первинних документів за датами здійснення операцій. Дані меморіального ордера № 9 заносяться до Журнал-головної.

Синтетичний облік ведеться в Журнал-головній книзі, що узгод- жується з регістрами аналітичного обліку — оборотною відомістю та інвентарними картками.

Дані обліку необоротних активів у матеріально-відповідальних осіб повинні відповідати даним обліку в бухгалтерії.

Особливістю відображення в обліку руху необоротних активів полягає в тому, що із збільшенням чи зменшенням вартості основних засобів одночасно проводяться записи по рахунку 401 «Фонд в нео- боротних активах», пасивний, контрактивний. Відображає вкладення коштів у створення фонду в частині необоротних активів.

Загальним правилом для обліку необоротних активів є те, що в бухгалтерському обліку надходження, переміщення та вибуття набортних активів як гуманітарної допомоги бухгалтерія та матері- ально-відповідальні особи відображають в облікових регістрах за ді- ючим порядком але окремо від матеріальних цінностей, придбаних

установою за рахунок коштів загального та спеціального фонду. Схе- ма облікових записів з надходження матеріальних необоротних акти- вів представлена на рис. 6.

 

Меморіальний ордер № 6, 4, 8		ЖурналbГоловb на Книга
Опис інвентарних карток. ɮ. № ОЗb10 (бюджет)
Оборотна відомість	Звірка

Рис. 6. Схема облікових записів з надходження матеріальних необоротних активів

Списання необоротних активів відображається в облікових ре- гістрах за наступною схемою:

 

Рис. 7. Схема облікових записів по списанню основних засобів

Таблиця 53

Кореспонденції рахунків при надходженні необоротних активів

 

Зміст	Сума	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
Придбання за рахунок коштів загального фонду:
Отримані необоротні активи (на купівельну вартість без ПДВ)	4000	104–122	364, 675
на суму ПДВ	800	801, 802	364, 675
Одночасно відображається створення фонду в основних засобах (на купівельну вартість)	4000	801, 802	401
Перерахована плата за транспортування	240	364	311
Списана на витрати установи транспортні по- слуги	240	801, 802	364
Списані копійки	0,35	801, 802	364, 675
Придбання за рахунок спеціального фонду, коли установа не є платником ПДВ:
Отримані необоротні активи	2000	104–122	364, 675
на суму ПДВ	400	811–813	364
Одночасно створюється фонд в основних за- собах	2000	811–813	401
Списані копійки по відповідних об’єктах	0,39	811–813	364,675
Придбання за рахунок спеціального фонду, коли установа є платником ПДВ та має пра- во на податковий кредит з ПДВ:
Отримані необоротні активи	2000	104–122	364, 675
Одночасно на суму ПДВ	400	641	364, 675
Одночасно створюється фонд в основних за- собах	2000	811–813	401
Перераховано за послуги по транспортуванню	120	364	313, 323
Списані послуги по транспортуванню (вико- нані)	100	811–813	364
Списана сума ПДВ по отриманих послугах	20	641	364
Списані копійки по відповідних об’єктах	0,56	811–813	364, 675

Продовження табл. 53

Безоплатне отримання
Отримано безоплатно нові необоротні засоби, як гуманітарна допомога, вартість 5203 грн.	5203	324	712
	5203	364	324
	5203	104–122	364
Одночасно створюється фонд	5203	812	401
Отримані основні засоби, що були в експлу- атації, первісна вартість 3555 грн, при цьому залишкова вартість — 2305 грн, знос — 1250 грн. на залишкову вартість	2305	324	712
	2305	364	324
	2305	104–122	712
Створено фонд по цих засобах	2305	812	401
На суму зносу, що нарахований попереднім власником	1250	812	131-133
Придбання необоротних активів за кошти, отримані як гуманітарна допомога:
надійшли кошти	8000	324	712
Оплачено різним організаціям	4800,69	364, 675	324
Оприбутковано необоротні активи (без ПДВ)	4000	104–122	364, 675
На суму ПДВ	800	812	364, 675
Одночасно створюється фонд	4000	812	401
Списуються копійки	0,69	812	364, 675

Таблиця 54

Кореспонденції рахунків з вибуття необоротних активів

 

Зміст операції	Сума	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
Списання в результаті ліквідації
1. Списані основні засоби по причині їх 100% зносу: на суму зносу, що дорівнює їх первісній вартості	5600	131–133	103–122
2. Списані об’єкти, як непридатні для подаль- шої експлуатації (аварія, пожежа): на залишкову вартість	4320	401	103–122
на суму зносу	1256	131–133	103–122

Продовження табл. 54

Оприбутковані матеріали від списання (дрова, господарські матеріали тощо) на підставі До- відки про надходження в натуральній формі		323	711
		364	323
		235,234	364
4. Реалізовано будинки та споруди:
на залишкову вартість	103260	401	103
на суму зносу	102102	131	103
На суму доходів від реалізації	102500	364, 675	711
Вся сума підлягає перерахуванню до бюджету	102500	811	642
надійшли кошти	102500	311, 321	675, 364
Перераховано кошти	102500	642	311, 321
5. Реалізовано установою інші активи (крім будинків і споруд)
на суму зносу	1300	131–133	104–122
на залишкову вартість	4200	401	104–122
на суму коштів одержаних від реалізації	1800	364, 675	711
на суму ПДВ (якщо установа –платник ПДВ)	300	811	641
3. Оприбутковані матеріальні цінності від ліквідації необоротних активів, МШП, що будуть використані для ремонтів чи поточних видатків: На підставі Акта на списання та Довідки про надходження в натуральній формі Одночасно проведені касові видатки	520	323	711
	520	364	323
	520	231, 234, 235, 238, 239	364
Оприбуткування металобрухту від списання необоротних активів. На підставі Акта на списання основних засо- бів (ф. ОЗ-3 та ОЗ-4-бюджет) та Довідки про надходження в натуральній формі		323	711
		364	323
		239	364
Металолом здано на приймальний пункт спе- ціалізованого підприємства		364	239
Надійшли кошти в оплату металобрухту		323	364

5.  Облік орендованих необоротних активів

Взяті в оренду необоротні активи не є власністю установи, а тому обліковуються за балансом, на рахунку 01 «Орендовані необоротні активи».

Записи на цьому рахунку здійснюються односторонні, При над- ходженні об’єктів в оренду залишок на рахунку 01 збільшується, а при поверненні власнику — зменшується.

Необоротні активи записуються в накопичувальну відомість по- забалансового обліку (меморіальний ордер № 16) по дебету рахунку 01 на підставі договору оренди, Акта приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1), копії інвентарної картки, яку надає орен- дар. Ці об’єкти беруться на облік за вартістю, що вказана в договорі оренди , що укладений установою з сторонніми організаціями. В цьо- му договорі також термін оренди, умови оренди та розмір орендної плати.

На орендовані необоротні активи інвентарні картки не відкрива- ють та інвентарні номери не присвоюють. Такі об’єкти обліковуються за тими інвентарними номерами, що присвоєні орендодавцем та на підставі Договору оренди та копії інвентарної картки наданої орен- додавцем.

Після закінчення терміну договору основні засоби повертаються орендодавцеві за актом приймання-передачі основних засобів (форма

№ ОЗ-1 бюджет). На підставі цього акта бухгалтерія знімає об’єкт із за балансового обліку і вилучає з картотеки копію інвентарної карт- ки, яка разом з актом здається в архів. При цьому здійснюється запис по кредиту рахунку 01 в Меморіальному ордері № 16.

 

 

6.  Облік нематеріальних активів

Нематеріальні активи — це активи, що не мають матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою понад 1 рік.

Для їх обліку призначений рахунок 12 «Нематеріальні активи», до якого відкриваються субрахунки:

121 — Авторські та суміжні з ними права; 122 — Інші нематеріальні активи.

Для взяття на облік нематеріальні активи повинні бути закінче- ними та засвідченими відповідними документами: патентом, серти- фікатом, ліцензією, тощо.

Нематеріальний актив береться на облік на підставі первинних документів за умови придбання на нього всіх трьох прав: володіння, користування і розпорядження, що відповідає праву власності на них.

Придбаний об’єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпорядження, не облі- ковується у складі нематеріальних активів. Витрати пов’язані з його придбанням визнаються витратами звітного періоду.

Обліковуються нематеріальні активи за первісною вартістю, а після переоцінки чи модернізації — по переоціненій вартості.

Не відносяться до нематеріальних активів, а списуються на ви- датки такі витрати:

–   на дослідження;

–   на підготовку і перепідготовку кадрів.

Поширеним видом нематеріальних активів є програмне забезпе- чення. З метою єдиних підходів щодо їх відображення в бухгалтер- ському обліку держказначейство встановлює наступні рекомендації.

За правовою ознакою програмне забезпечення належать до об’єктів права інтелектуальної власності.

Критерієм та підставою для їх оприбуткування є охоронні доку- менти, що відповідно до чинного законодавства засвідчують право- мірність набуття установою права власності на такі об’єкти. Тому при придбанні програмного забезпечення можуть бути наступні варіанти по віднесенню видатків.

1.   Якщо у документах на придбання програмного забезпечення визначено, що установа отримує виключні права на володіння, ко- ристування і розпорядження програмного забезпечення, то його при- дбання здійснюється за КЕКВ 2300 «Придбання землі і нематеріаль- них активів».

2.   Якщо придбається програмне забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп’ютерної техніки, то вартість такого про- грамного забезпечення включається до вартості комп’ютерної техні- ки та проводиться оплата за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання та предметів довгострокового користування».

3.    При придбанні програмного забезпечення, на яке майнові права не передаються користувачу, при цьому майнові та авторські права на об’єкт інтелектуальної власності та зазначене програмне за- безпечення залишаються у розробника (постачальника), а замовнику надається право користування цим програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення, то оплата видатків здійснюється за КЕКВ 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки». Це передбачає оплату за встановлення (інсталяцію) програмного забезпечення(програмних продуктів, інформаційних систем та комп- лексів, баз даних, web-сторінок /сайтів/ порталів), подальше корис- тування, їх супроводження та обслуговування (в т.ч. навчання корис- тувачів).

Нематеріальні активи вважаються створеним власними силами якщо виключні права на результати інтелектуальної діяльності отри- мані в порядку виконання службових обов’язків або за конкретним завданням працедавця, або ж виключні права отримані автором на підставі договору із замовником. В усіх вказаних випадках видано патент або свідоцтво на об’єкт інтелектуальної власності.

Для первинного оформлення операцій з руху нематеріальних ак- тивів використовують документи форми яких встановлені наказом Мінфін від 22.11.2004 року № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»:

НА-1 «Акт введення в господарський оборот об’єкта права інте- лектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

НА-2 «Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

НА-3 «Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

НА-4 «Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Аналітичний облік ведуть по кожному окремому об’єкту в інвен- тарних картках ф. НА-2. Синтетичний облік ведеться в меморіально- му ордері № 9 в такому ж порядку як і по основних засобах. Корес- понденції складаються аналогічно як і по основних засобах.

7.  Облік витрат на ремонт

При експлуатації основних засобів установи проводять певні ви- трати на підтримання їх у належному стані:

–   проведення технічного обслуговування;

–   поточний та капітальний ремонти.

При технічному обслуговуванні проводиться комплекс робіт, направлених на підтримку технічного стану та заданих параметрів і режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування включає роботи по контролю за технічним станом, усунення непола- док, що вимагають негайного виконання, підготовку будівель до се- зонної експлуатації, забезпечення температурного режиму, вологості та інших показників роботи обладнання.

До складу витрат на проведення технічного обслуговування включаються вартість витрачених матеріалів, сума нарахованої зарп- лати та відрахувань від неї, вартість сплачених стороннім організаці- ям послуг по проведенню такого обслуговування.

При проведенні ремонтів необоротних активів не створюються принципово нові якості об’єктів, що експлуатуються. Тому витрати по проведенню ремонтів необоротних активів не збільшують вартості основних засобів, а списуються у складі фактичних витрат по кодах ЕКВ:

1134 — якщо поточний ремонт основних засобів, їх планово-тех- нічне обслуговування, здійснюється сторонніми організаціями.

1131, 1111, 1120 — якщо — поточний ремонт обладнання, інвен- тарю і будівель, технічне обслуговування обладнання здійснюється власними силами.

2130 –капітальний ремонт (розмежування між капітальним та поточним покладається на розпорядника та одержувача бюджетних коштів).

Перед виконанням робіт складається Відомість дефектів, в якій зазначаються перелік необхідних робіт, встановлюється сума необ- хідних витрат і за цими даними складається кошторис витрат на про- ведення ремонту.

Ремонти можуть виконуватись власними силами та підрядною організацією. При другому способі проведення ремонтних робіт з підрядною організацією укладається договір на виконання цих ро- біт. По мірі їх виконання підрядна організація надає установі акти

виконаних робіт (форма № КБ-2в), що є підставою для відображення їх в обліку.

При виконанні робіт господарським способом матеріали від- пускаються зі складу на основі оформленої вимоги-накладної (ф.

№ З-3), забірна картка (ф.№ З-5), які списуються на видатки по мірі відпуску. Для нарахування зарплати використовують «Наряд на від- рядну роботу».

По закінченню виконаних ремонтів у всіх випадках комісією установи складається Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів ф. № ОЗ-2 (бюджет). В акті вказується назва об’єкта, що ремонтується (модернізується тощо), в окремому розділі приводяться зміни його технічних харак- теристик. Під цією інформацією проставляються підписи працівника установи , що уповноважений на приймання необоротних активів, та представника ремонтної бригади.

В бухгалтерії головний бухгалтер проставляє кошторисну вар- тість ремонту та фактичні витрати. Після цього акт підписується го- ловним бухгалтером та затверджується керівником установи.

На підставі оформленого Акта роблять записи в картках обліку необоротних активів про виконані ремонти чи інші поліпшення нео- боротних активів. Витрати на ремонт можуть проводитись тільки в межах затвердженого кошторису на ремонт з дотриманням держав- них будівельних норм.

При проведенні ремонту сторонньою організацією Акт склада- ється в двох примірниках: один — для установи, та один — для під- рядної організації. Причому він також підписується і представником організації, що виконувала ремонтні роботи.

Таблиця 55

Кореспонденції рахунків з обліку ремонтних робіт

 

Зміст операції	КЕКВ	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1. При підрядному способі:
На підставі актів виконаних робіт списують- ся суми видатків по проведеному капітально- му ремонту:

Продовження табл. 55

за рахунок загального фонду	2130	801, 802	631
за рахунок коштів спеціального фонду	2130	811–813	631
Сплачено підряднику		631	311, 321 313, 323
На підставі Актів виконаних робіт списують- ся суми видатків по проведеному поточному ремонту обладнання, інвентаря, будівель	1137	801, 802 811–813	364, 675
Оплачено підряднику	1137	364, 675	311, 321, 323, 313
2. При господарському способі:
Оприбутковані будівельні матеріали для по- треб капітального ремонту будівель та споруд		204	631
На суму ПДВ	2130	811–813, 801, 802	631
Списані витрачені матеріали на основі акту про витрачання матеріалів на капітальний ремонт будівель та споруд	2130	801, 802, 811–813	204
Нарахована зарплата працівникам, що були зайняті на виконанні капітального ремонту	2130	801, 802, 811–813	661
Відрахування на соціальні заходи	2130	801, 802 811–813	651–654
Ремонт автомашини:
Нараховано ремонтній організації за прове- дений капітальний ремонт автомобіля за ра- хунок спеціальних коштів	2133	811	675
На суму ПДВ (включено до податкового кре- диту)		641	675
Оплачено		675	323
Списані запчастини на поточний ремонт ав- томашин, що проводиться власними силами	1135	801, 802, 811–813	238
Списані мастильні матеріали для проведення технічних оглядів, ремонтів автомашин	1135	801, 802, 811–813	235

8.  Облік витрат на капітальне будівництво, дообладнання, реконструкцію, модернізацію

Капітальні роботи — будівництво, модернізація, реконструкція тощо можуть проводитись при умові, що вони передбачені коштори- сом. Можуть виконуватись господарським та підрядним способом.

Основним документом, що регламентує механізм проведення видатків на капітальне будівництво є «Порядок державного фінан- сування капітального будівництва», затверджений постановою КМУ від 27.12.2001року № 1764.

Цей Порядок визначає механізм фінансування капітального бу- дівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпе- чення цільового та ефективного використання бюджетних коштів та є обов’язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінан- сування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень замовники подають до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування наступні документи:

–   титул будови (об’єкта) або титул перехідної будови (об’єкта);

–   внутрішньо-будівельний титул будови (об’єкта);

–   титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будів- ництва;

–   договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівницт- ва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відпові- дальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об’єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об’єктів — додатко- вий договір до договору підряду (контракту) на виконання ро- біт у поточному році;

–   наказ, рішення про затвердження пректно-кошторисної доку- ментації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об’єкт;

–   інші документи згідно до вимог Держказначейства.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному бу- дівництві» від 01.08.2005 року № 668, фінансування робіт проводить-

ся за планом, який складається замовником узгоджується з інвесто- ром (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід’ємною частиною договору підряду.

План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови, проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за вико- нані роботи.

Оплата за виконані роботи узгоджується договором підряду. Ним може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться піс- ля прийняття замовником закінчених робіт або поетапно проміжни- ми платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання підряднику авансу з визначенням по- рядку його використання.

Розрахунки з підрядником за виконані роботи проводяться на підставі первинних документів про обсяги виконаних робіт та їх вар- тість: форма № КБ-2м та КБ-3.

Форма № КБ-2м «Акт приймання виконаних підрядних робіт» складається будівельною організацією про обсяги виконаних робіт для забудовників, що використовують бюджетні кошти або ж ці за- будовники належать до підприємств державної форми власності.

Первинні документи про виконані роботи та їх вартість складають- ся і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник відображає в бухгалтерському облі- ку зобов’язання за виконані роботи, які він зобов’язаний оплатити.

Для оплати цих робіт до органів Держказначейства необхідно по- дати вказані документи та зареєструвати зобов’язання протягом 3-х робочих днів з дати виникнення зобов’язань але не пізніше останньо- го робочого дня місяця.

Оплата здійснюється на підставі платіжного доручення, вказаних первинних документів та Реєстру фінансових зобов’язань.

Видатки на будівництво, реконструкцію відносяться за кодом КЕКВ:

2120 — капітальне будівництво;

2140 — реконструкція та реставрація.

В бухгалтерському обліку бюджетних установ незавершене бу- дівництво — це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень по

незакінчених і не введених в експлуатацію будовах та об’єктах будів- ництва станом на певну дату.

Облік видатків капітального будівництва (виготовлення, ство- рення), поліпшення об’єктів необоротних активів з початку і до за- кінчення робіт та введення їх в експлуатацію ведеться на рахунку 14

«Незавершене капітальне будівництво». До нього відкриваються субрахунки:

141  — «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію осно- вними засобами».

142  — «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію інши- ми необоротними матеріальними активами».

143   — «Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію не- матеріальними активами».

По дебету цих рахунків відображається вартість витрат по капі- тальному будівництву, реконструкції, модернізації об’єктів, що не здані в експлуатацію в міру виконання таких робіт — з початку їх про- ведення і до введення об’єктів в експлуатацію.

Виконані будівельно-монтажні роботи на підставі первинних документів відносяться установою на фактичні видатки за рахунок відповідного кошторису (Дт 801,802, 811–813). Одночасно для відо- браження та накопичення сум за незавершеним капітальним будів- ництвом сума фактичних видатків записується по дебету рахунку 14

«Незавершене капітальне будівництво» з кредиту 402 «Фонд у неза- вершеному капітальному будівництві».

Якщо будівництво об’єкта проводиться більше одного бюджет- ного періоду, то витрати, крім податку на додану вартість, який спи- сується на фактичні видатки, відносяться на незавершене капітальне будівництво і відображається в бухгалтерському обліку за дебетом відповідного рахунку 14 та кредитом субрахунку 402 «Фонд у неза- вершеному капітальному будівництві».

Якщо після завершення бюджетного року об’єкт не був добудо- ваний і не введений в експлуатацію, витрати накопичені на дебеті рахунків 801, 802 або ж 811–813 закриваються по закінченні року в загальному порядку, тобто на результати виконання кошторисів: Дт 431 Кт 801, 802 або ж Дт 432 Кт 811–813.

При цьому сума накопичених на рахунку 14 витрат залишається на цьому рахунку і переходять на наступний рік як сума незаверше- ного будівництва.

По закінченні будівництва та введення в експлуатацію, сума на- копичених витрат списується з кредиту рахунку 14 в дебет 402. Одно- часно об’єкт оприбутковується бухгалтерським записом Дт 103–122 Кт 401. Накопичена сума витрат становить балансову вартість нового об’єкта основних засобів.

Взяття на облік необоротних активів, які вводяться в експлуата- цію після закінчення будівництва (виготовлення, розробки), прово- диться на підставі акта приймальної комісії про прийняття в експлуа- тацію закінченого будівництвом (виготовленням, розробкою) об’єкта установою. В Акті вказується вартість збудованого (виготовленого, розробленого) необоротного активу, яка визначається за даними бух- галтерського обліку за всіма проведеними витратами.

Придбані за рахунок коштів капітального будівництва обладнан- ня, меблі, інвентар тощо для облаштування об’єкта підлягають опри- буткуванню.

Аналітичний облік капітальних видатків на будівництво, виго- товлення, створення і поліпшення об’єктів на рахунку 14 ведеться по кожному об’єкту за такими видами робіт (витрат):

–   проектно-вишукувальні роботи;

–   будівельні роботи;

–   роботи з монтажу устаткування;

–   придбання устаткування, що потребують монтажу, інструмен- тів та інвентарю;

–   придбання устаткування, що не потребують монтажу, інстру- ментів та інвентарю;

–   інші капітальні роботи і затрати.

В централізованих бухгалтеріях картки відкриваються на кожну установу.

Таблиця 56

Кореспонденції рахунків з обліку будівництва

 

Зміст	Кореспонденції рахуцнків
	Дт	Кт
Отримані від постачальників для будівництва об- ладнання і будівельні матеріали	202, 204	631
Сума ПДВ	801, 802, 811–813	631

 

 

Оплачено рахунки постачальникам за обладнання	631	311, 313, 319, 321, 323
Передані підрядникам матеріали та обладнання	631	202, 204
Оплачені рахунки підрядника за закінчені етапи будівельно-монтажних робіт по будівництву, ре- конструкції, модернізації	631	311, 313, 319, 321, 323
На основі підтвердних документів (Акт приймання виконаних підрядних робіт ф. КБ-2м та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт ф. № 3 КБ) від- несені на видатки суми виконаних підрядником робіт	801, 802, 811–813	631
Сума ПДВ у вартості виконаних робіт відноситься на фактичні видатки	801, 802, 811–813	631
Одночасно вартість робіт (без ПДВ) відображаєть- ся як сума незавершених капітальних вкладень по не введених в експлуатацію об’єктах	141–143	402
В кінці року списані видатки поточного року по не- закінченим об’єктам або закінченим але не зданих в експлуатацію об’єктах будівництва:
за кошти загального фонду	431	801, 802
за кошти спеціального фонду	432	811
В наступні бюджетні періоди видатки відобража- ються аналогічними записами	801, 802, 811–813	631, та інші ра- хунки
	141–143	402
Введення в експлуатацію:
На основі Акта про введення в експлуатацію об’єкта на суму витрат будівництва	103	401
Одночасно списується сума незавершеного будів- ництва	402	141

Для узагальнення інформації про капітальні видатки за кодом 2000 використовують «Картку аналітичного обліку капітальних видатків». Картка відкривається на місяць, записи ведуть в розрізі КЕКВ.

В окремих графах відображається інформація про надходжен- ня коштів, касові видатки по загальному і спеціальному фонду. При цьому розмежовують видатки, що збільшують вартість необоротних

активів, та інші, тобто, ті видатки, що не збільшують їх вартість, а та- кож видатки на незавершене будівництво. Видатки відображаються на підставі первинних документів. різних меморіальних ордерів. Під- сумки визначаються за місяць та з початку року.

 

 

9.  Облік зносу необоротних активів

Особливістю обліку необоротних активів в бюджетних установах є те, що на них не нараховується амортизація, а здійснюється нараху- вання зносу. Це пояснюється тим, що в бюджетних установах не ство- рюються матеріальні блага, тому вони не є засобами виробництва і виступають, як основні невиробничі фонди.

Під зносом необоротних активів слід розуміти частину їх спо- живчої вартості, що втрачається при їх експлуатації. За економічною сутністю суми нарахованого зносу є показником того, через який час необоротний актив втрачає свою вартість і повинен відповідати стро- ку фізичного зношення.

Основні правила нарахування зносу

Знос нараховується за прямолінійним методом, за встановлени- ми нормами зносу для груп об’єктів необоротних активів, згідно з Ін- струкцією з обліку необоротних активів. Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу осно- вних засобів бюджетних установ застосовуються строки корисного використання та річні норм зносу, які наведені в додатку до Інструк- ції з обліку необоротних активів. (Таблиця 58).

Таблиця 58

Норми зносу на необоротні активи бюджетних установ

 

Назва субрахунку	Назва підгрупи	Строк корис- ного викорис- тання	Норми зносу до первісної вартості в розрахунку на рік, %
Будинки та споруди	Будинки виробничо-господарсь- кого призначення: (підгрупа 1): З плівкових матеріалів, збірно- розбірні, пересувні, кіоски, лар- ки, альтанки тощо	10	10

 

 

	Деревяні, каркасні і щитові, кон- тейнерні, дерево-металеві, кар- касно-обшивні і панельні (гли- нобитні, сирцеві, саманові та інші аналогічні)	20	5
	Без каркасів зі стінами полег- шеної кам’яної кладки, залізо- бетонними, цегляними і деревя- ними колонами та стовпами із залізобетонними, деревяними та іншими перекриттями; деревяні з брущатими або зробленими з колод рубаними стінами;	25	4
	Із залізобетонними і металевими каркасами, зі стінами із кам’яних матеріалів, великих блоків і па- нелей, із залізобетонними, мета- левими, іншими довговічними покриттями та інші некласифі- ковані	50	2
	Будинки, що повністю чи пере- важно призначені для прожи- вання (підгрупа 2): каркасно-ко- мишитові та інші полегшені;	15	7
	Сирцеві, збірно-щитові, каркас- но-засипні, глинобитні, саманові	20	5
	Інші некласифіковані	50	2
	Водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, заго- рожі парків, скверів і загальних садів та інше (підгрупа 3)	20	5
Машини та обладнання	Вимірювальні прилади, регулю- ючі прилади і пристрої, лабора- торне обладнання, обчислюваль- на техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання (під- група 3–9)	10	10

Продовження табл. 58

	Робочі машини та обладнання (підгрупа 2)	15	7
	Силові машини та обладнання (підгрупа 1)	10	10
Транспортні засоби	Рухомий склад залізничного, по- вітряного та іншого транспорту (підгрупи 1–2)	20	5
	Корпуси та причепи автомобілів (підгрупа 1)	10	10
	Автомобілі легкові з двигуном внутрішнього згоряння об’ємом циліндра (підгрупа1): До 2500 см куб.	7	15
	Більше 2500 см куб	10	10
	Автомобілі вантажні (підгрупа 1):
	Вантажопідйомністю до 5 т	7	15
	Від 5 до 20 тон	7	15
	Вантажопідйомністю більше 20 т та інші	7	15
	Автобуси з двигуном внутріш- нього згоряння об’ємом цилін- дра (підгрупа 1): До 2800 см куб	7	15
	Понад 2800 см куб та інші	10	10
	Усі види гужового, виробничого та спортивного транспорту (під- групи 3–5)	5	20
Інструменти, прилади та інвентар	Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміж- ними пристроями, необхідними для трансформації (перетворен- ня) і передачі енергії та для пере- міщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до спо- живача (підгрупа 1)	20	5
	Інструменти (підгрупа 2)	5	20

 

 

	Виробничий та господарський інвентар (підгрупи 3–4)	10	10
Робочі і продуктивні тварини	Усі підгрупи	7	15
Інші основні засоби	Інші основні засоби (підгрупа 3)	10	10
Необоротні матеріальні активи спе- ціального призначення	Необоротні матеріальні активи спеціального призначення	20	5

Об’єктом для нарахування зносу є первісна (відновлювальна) вартість необоротних активів.

На період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об’єкти необоротних активів нарахування зносу призу- пиняється.

Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100% вартості необоротних активів.

Знос, нарахований у розмірі 100% вартості необоротних активів, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Для окремих груп необоротних активів встановлений спрощений метод нарахування зносу. Так, для експонатів зоопарків, виставок (ра- хунок 111), бібліотечних фондів (рахунок 112), малоцінних необорот- них матеріальних активів (рахунок 113), білизни, постільних речей, одягу та взуття (рахунок 114), інвентарної тари (рахунок 117), матері- алів довгострокового використання для наукових цілей (рахунок 118) нараховуються у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50% його первісної вартості та решта 50% первісної вартості — у місяці його ліквідації (списання з балансу). Норми нарахування зносу та строки корисного використання об’єктів нематеріальних активів визначаються виходячи зі строку дії патента, свідоцтва та інших обмежень строків використання об’єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства України. На нематеріальні активи, строк корисного використання яких не визна-

чений, знос не нараховується.

Сума зносу об’єктів необоротних активів визначається в останній робочий день грудня в гривнях за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році відповідно до норм зносу.

Місячна сума зносу необоротних активів визначається діленням річної суми зносу на 12.

Знос не нараховують на:

1)  земельні ділянки;

2)  пам’ятники культурної спадщини національного або місце- вого значення,які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архів- ного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання,які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України « Про національний архівний фонд та архівні установи» тощо, як об’єкти з невизначеним строком корисного використання;

3)  багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку плодоносіння, експлуатаційного віку);

4)  музейні цінності, як об’єкти з невизначеним строком корисно- го використання;

5)  природні ресурси;

6)  незавершене капітальне будівництво.

Для обліку зносу призначений рахунок 13 «Знос необоротних ак- тивів», що має субрахунки:

131  «Знос основних засобів»;

132  «Знос інших необоротних матеріальних активів»; 133 «Знос нематеріальних активів».

На субрахунку 131 обліковується знос приміщень і споруд, пере- даточних пристроїв, машин і обладнання, робочих тварин, транспорт- них засобів, виробничого та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, що досягли експлуатаційного віку.

На субрахунку 132 обліковується знос по інших матеріальних необоротних активах, тобто, тих, що обліковуються на рахунку 11.

По субрахунку 133 обліковується знос нематеріальних активів. В інвентарних картках, де вказується група та норма зносу нео-

боротних активів, щорічно станом на останній день грудня нарахо- вується і записується річна сума зносу за встановленими нормами зносу.

На підставі даних карток складається Відомість нарахування зносу на основні засоби (ф. ОЗ-12 (бюджет)). В ній по кожному об’єкту вказується інвентарний номер, його назва, первісна вартість, норма зносу, сума зносу за весь період без суми зносу за поточний рік, нарахована сума зносу за поточний рік, та сума зносу за весь період, включаючи поточний рік.

На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер за типовою формою № 274 (бюджет), дані якого заносяться в книгу «Журнал-головна». На загальну суму нарахованого у звітному році зносу складається кореспонденція: Дт 401 Кт 131–133.

 

 

10.  Інвентаризація необоротних активів

Проводиться обов’язково перед складанням річної звітності але не раніше 1 жовтня.

При цьому встановлені наступні обов’язкові випадки інвентари- зації:

–   будівлі, споруди, інша нерухомість — не менше одного разу в 3 роки;

–   музейні цінності — у відповідності зі строками, встановленими міністерством культури України;

–   бібліотечні фонди — 1 раз у на 5 років;

–   інші основні засоби:

–  у міністерствах, інших центральних органах виконавчої вла- ди, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях (відділах), виконавчих органах місцевих рад — не менше од- ного разу в два роки;

–  в інших установах — не менше одного разу на рік. Дорогоцінне каміння та дорогоцінні метали, що містяться у відхо-

дах і брухті здійснюються два рази на рік: станом на перше січня та на перше липня за місцем їх зберігання і безпосередньо на виробництві. Капітальні роботи інвентарного характеру і капітальні ремонти підлягають інвентаризації не менше одного разу на рік але не раніше

1 грудня.

До початку проведення інвентаризації комісія перевіряє:

–   наявність і стан регістрів обліку — карток, книг, описів та інше:

–   наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної доку- ментації;

–   наявність документів на основні засоби здані в оренду чи прий- няті установою в операційну оренду. При відсутності таких слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

При перевірці об’єктів в натурі вони заносяться в Інвентаризацій- ні описи за їх інвентарними номерами, назвами.

На виявлені непридатні об’єкти складається окремий опис з за- значенням часу ведення в експлуатацію, причин такого стану. Спи- сання таких об’єктів проводиться відповідно до Інструкції по списан- ню матеріальних цінностей № 142/181.

Результати інвентаризації відображаються в інвентаризаційних описах окремо за основними засобами та нематеріальними активами. Оформлений Інвентаризаційний опис основних засобів переда- ється в бухгалтерію для складання «Порівняльної відомості» та ви- явлення результатів. До Порівняльної відомості вносяться тільки ті назви матеріальних цінностей, по яких встановлено розбіжності: над- лишки чи нестачі. По встановлених відхиленнях матеріально-відпо- відальні особи дають письмові пояснення. По фактах виявлення над- лишків складається Довідка про надходження в натуральній формі,

яка подається до Державного казначейства.

При проведенні інвентаризації нематеріальних активів необхідно:

–   перевірити наявність документів,згідно з якими оформлені прид- бані нематеріальні активи, документи, що описують сам об’єкт нематеріальних активів і є підставою для оприбуткування.

Для відображення результатів інвентаризації нематеріальних ак- тивів складається Інвентаризаційний опис нематеріальних активів, до якого записують кожний окремий об’єкт чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів нематеріальних ак- тивів, окремо за кожною матеріально-відповідальною особою.

До опису комісією вносяться дані про назву нематеріального ак- тиву, зазначають документ на підставі якого цей об’єкт придбаний (ліцензійний договір, авторський договір, патент), характеристику, призначення, дату придбання та введення в експлуатацію, первісну вартість, строк корисного використання, кількість та їх вартість.

При виявленні надлишків цих об’єктів комісія записує їх в ін- вентаризаційний опис із внесенням потрібних даних. Оцінка таких

об’єктів проводиться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформляється відповідними актами.

При виявленні нестачі складається порівняльна відомість резуль- татів інвентаризації нематеріальних активів.

На всі суми виявлених надлишків необоротних активів склада- ється «Довідка про надходження в натуральній формі», яку подають до органів Держказначейства до кінця звітного періоду для відобра- ження доходів та видатків по реєстраційних рахунках.

При встановленні нестач, встановлюються винні особи та при- чини нестач. Якщо винні особи не встановлені справи за такими не- стачами передаються в слідчі органи, а суми списаних матеріальних цінностей обліковуються на за балансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення» до моменту встановлення винних осіб.

Таблиця 59

Кореспонденції рахунків за результатами інвентаризації

 

Зміст	Кореспонденції рахуцнків
	Дт	Кт
Оприбутковані надлишки	323	711
	364	323
	103–122	364
Одночасно створюється фонд	811	401
Списані нестачі виявлені при інвентаризації: на за- лишкову вартість	401	104–122
на суму зносу	13	104–122
Одночасно об’єкти обліковуються за балансом	05
При виявлені винних осіб їм нараховується сума відшкодування згідно з постановою № 116	363	711, 642
внесено винною особою	301, 661	363

При виявленні нестач по яких винні особи не встановлені, рішен- ня про їх списання приймається в залежності від вартості необорот- них активів, виявлених в нестачі:

 

на суму до 2500 грн	керівник установи
від 2501 до 5000 грн	вищий орган
більше 5000	головний розпорядник